Селець (Володимирський район)
Селе́ць — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимирського району Волинської області. Загальні даніНаселення становить 426 осіб. Кількість дворів (квартир) — 121.  У селі функціонує Святотроїцька православна церква. Кількість прихожан — близько 200 осіб[1]. В Гімназії с. Селець ім.Олени Полонської навчалося 64 школярі станом на 2021 рік. У 2022 році на час війни школу тимчасово закрили у зв'язку з відсутністю в ній бомбосхосховища[2]. Працює клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, АТС на 64 номери, 3 торговельних заклади. Проводять господарську діяльність підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції та фермерські господарства, спеціалізація — рослинництво та тваринництво. Забезпечений прийом мовлення таких телеканалів: УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення, АТМ «Володимир», Новий, ТРК «Україна», 5 канал, НТН, Мегаспорт, ICTV, Тоніс, TVP, Polsat. Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям у доброму стані, реконструкція завершилася у 2021 р. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами. ГеографіяСелом протікає річка Луга. Село розташовувалося на березі озера, котре зміліло.[3] Історія1 січня 1605 р. князь Юрій Михайлович Чорторийський подав до Володимирського ґродського суду власні привілеї для облятування. Поміж них наявний документ від 2 березня 1452 р., в якому йдеться про те, що великий князь литовський Казимир Ягайлович надав у власність Немирі Резановичу село Селець: "Видивши εго слꙋжбꙋ намъ вεрнꙋю и николи нε ωмεшканꙋю пна Нεмиринꙋ Рεзановича, а додꙋмавши εсмо съ нашими кнзи и пны, с нашою вεрною радою, дали εсмо пну Нεмири Рεзановичꙋ и записали таѩ имεнѩ: Литовижъ, Сεлъцо, Торговища, Червисча, Стволовичи, по томꙋ, какъ была при великомъ кнзю Витовти и какъ тεпεръ панъ Нεмира дεржалъ, а къ тому: Зѣмно, а Бꙋбново, а Чесныи Кресты, а Марковъ Став, а Сεрнамъстишин и со всимъ съ тымъ, што издавна к тымъ имεнѩмъ слушаεтъ"[4][5]. 13 червня 1598 р. у реляції возного зафіксовано продаж Юрієм Чорторийським Сельця, Бубнова, Житань (Володимирський повіт) та Козятина (Луцький повіт) володимирському підкоморію Адаму Прусиновському[6]. У цьому ж документі підкреслено збереження оренди цих населених пунктів за Яном Сенницьким, який був заведений в тримання власності при попередньому власнику. Незважаючи на цей акт, 23 червня 1598 р. Юрій Чорторийський згадується як власник села ("которыи жε позовъ вышъ мεнованыи [стосувався інших маєтностей князя, які лежала у Володимирському повіті - сіл Заболотця та Ракулин] ωтнюсши до имεныѩ кнжти εго мл. Юрѧ Чорторыского в повεтε володимεрскомь лεжачоε, до Сεлца и ꙋткнꙋломъ εго у ворота двора сεлεцкого и тивону тамошнεмꙋ и подданымъ тамошнимъ сεлεцкимъ, пεрεдъ дворомъ стоѩчим, ωказалом")[7]. Пізніше власниками (дідичами) були польські шляхтичі Цєкліньські, Мьончиньські. Станом на XIX столітті зафіксовано існування трьох святинь в селі: Церква Святого Архістратига Михаїла, Церква Святої Трійці та Свято-Троїцький римсько-католицький костел[8]. У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади. 24 травня 2022 р. прихожанами Свято-Троїцького храму села Селець було прийнято рішення про відхід від УПЦ МП та перехід до Православної Церкви України[9]. НаселенняЗа паспортом Зимнівської громади (на 01.01.21), населення становить 426 осіб.[1] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 440 осіб, з яких 205 чоловіків та 235 жінок.[10] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 418 осіб, у 133 дворах.[11] Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
Відомі люди
Народилися
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
