Нововавилонське царство

Нововавилонське царство
Дата створення / заснування	626 до н. е.
Офіційна мова	аккадська мова
Континент	Азія
Столиця	Вавилон
Попередник	Новоассирійська імперія
Наступник	Імперія Ахеменідів
Час/дата припинення існування	539 до н. е.
Нововавилонське царство у Вікісховищі

Нововавилонське царство, Друге Вавилонське царство, Халдейська імперія — історична держава у Межиріччі, що існувала у 626-539 до н. е.

До 626 до н. е. Вавилон перебував під владою північного сусіда — Ассирії. Однак ассирійський намісник Набопаласар, з халдейського племені, вирішив відокремитись від Ассирії й стати самостійним правителем. Спочатку лише північна частина Вавилонії була ним підкорена. Тільки до 615 до н. е. вдалося завоювати більшість усіх вавилонських земель, у тому числі великі міста Урук і Ніппур. Набопаласар сприяв падінню Ассирії та розділенню ассирійських теренів разом з мідійським правителем Кіаксаром^[1].

За наступного нововавилонського царя, Навуходоносора II, велись успішні війни з Єгиптом (захоплено більшу частину Сирії та Палестини, а також усю Фінікію). За часів його правління Юдея стала провінцією нововавилонської держави. Двічі, у 597 та 586 до н. е., доводилось підкорювати юдейську землю (востаннє було зруйновано Єрусалим)^[2].

Після Навуходоносора деякий час відбувались палацові перевороти, в результаті яких до влади прийшов Набонід. На початку його правління возвеличилась і стала сильною імперія Ахеменідів. Вавилонський цар намагався вести війни проти Кира II разом з Лідією та Єгиптом.

У 539 до н. е. Вавилон захоплений персами й увійшов до складу держави Ахеменідів. Падінню Нововавилонської держави сприяло невдоволене населення Вавилонії, зокрема, підкорені юдеї. Відтоді Вавилон припинив своє існування як держава^[3][4].

• 626-605 до н. е.: Набопаласар (Набу-апла-уцур)
• 605-562 до н. е.: Навуходоносор II (Набу-кудуррі-уцур II)
• 562-560 до н. е.: Амель-Мардук
• 560-556 до н. е.: Нерґал-шар-уцур
• 556-556 до н. е.: Лабаші-Мардук
• 556-539 до н. е.: Набонід (Набу-наїд) і Валтасар (співправителі)

• Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — 608 с.
• История Древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — М.: Наука, 1989. — Кн. 2. — 572 с.
• Нуреев Р. М. Нововавилонское царство: рождение первых банков // Всемирная история экономической мысли: у 6 томах / Гол. ред. В. Н. Черковец. — М. : Мысль, 1987. — Т. I. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической жизни. — С. 64-66. — 20 000 прим. — ISBN 5-244-00038-1.
• Струве В. В. История Древнего Востока. — Л.: Госполитиздат, 1941. — 485 с.
• Тураев Б. История Древнего Востока. — Мн.: Харвест, 2002. — 752 с.