Ахеменіди
Ахемені́ди (давньоперс. Haxâmanišiyâ — Гахаманішія) — династія давньоперських царів та низки похідних династій часів Еллінізму, яка веде свій родовід від Ахемена. Фактично династія починається зі сходження на престол Дарій І Великий, який правив з 522 до 486 рр. до н. е. і закінчується майже двісті років потому завоюванням Ірану Александром Македонським у 330 до н. е.. Однак традиційно засновником Ахеменідської імперії вважається Кір II Великий, що править з 559 до 530 рр. до н.е., який походить з окремої царської лінії[1]. Сучасний стан дослідженьЩодо історичності Ахемена висловлено контроверсійні думки — наразі немає жодних тогочасних згадок цього антропоніму, тому власне місце Ахемена-Гахаманіша у широкому діапазоні — від міфічного пращура до батька Чишпіша. У вавилонському маніфесті Кір Великий повідомляє наступне:
Тобто Ахемен-Гахаманіш Курушем не згадується саме тому, що останній, скоріше за все, не був царем великим, царем Аншану, і, вельми імовірно, його ім'я могло зберегтися як патронім першого перського царя Аншану Чишпіша та з часом стало назвою династії. Але все це наразі залишається на рівні гіпотез та припущень. Серед епіграфічних пам'яток з руїн Персеполісу відомі два написи Кіра Великого — CMa (давньоперс. adam kuruš xšâyathiya haxâmanišiya), CMb (давньоперс. Kûruš xšâyathiya vazraka Haxâmanišiya),[2] в яких він вже називає себе Гахаманішія — Ахеменід. І хоча щодо датування цих написів висловлено певні застереження,[3] у близькому за часом Бегістунському написі Дарія Великого, вирізьбленого приблизно у 519 р. до н.е., де Дарій називає епонімічного предка, Ахемена, засновником своєї династичної лінії. Ми також бачимо назву династії — Haxâmanišiya. Цікаво те, що в цьому написі Дарій пояснює своє право на владу та описує молодшу гілку Ахеменідів:  Кураш Аншанський, Чишпішин (син)
Грунтуючись на написах Дараявагауша певний час превалювала думка, що дві гілки Ахеменідів правили у двох сусідніх царствах — Аншані та Парсуа (Парсумаш). Наразі превалює інше бачення тогочасних подій —
Підтвердженням цьому є наразі відомі згадки Кіра І, сина Чишпіша, який на власних печатках називає себе Кір Аншанський (= Кір, цар Аншану), а у тогочасних ассирійських офіційних документах його називають Кураш, цар Парсуа (Парсума).[5] Тобто не відомо жодних підстав для тверджень, що за нащадків Чишпіша Перське царство було поділено на два окремих, і, скоріше за все, ця теза мала виключно офіційний пропагандистський характер. У генеалогії Дарія І Великого можна знайти ім'я: Теісп, якого Кір ІІ Великий в іншому контексті ідентифікує як засновника своєї династії. З цього дослідники роблять висновок, що однією з головних цілей заявленої генеалогії Дарія було привласнити своєму роду патрилінійних предків Кіра. Цей акт привласнення згодом був підкріплений у Пасаргади, незавершеній столиці Кіра, де Дарій вирішив встановити низку фальшивих написів від першої особи з написом «Я, Кір, цар, Ахеменід». Очевидно, що це стисле формулювання не відображає альтруїстичного бажання вшанувати пам'ять Кіра; натомість припускають, що головною метою тексту було створити враження, що Кір підтверджує свою ахеменідську ідентичність. Хоча Кір не має жодного титулу в Бегістунському написі, у щойно згаданому написі від першої особи він характеризується як «цар». Потім, у той час, коли нащадки шлюбів, які Дарій уклав з дочками Кіра, безсумнівно, почали надавати нову легітимність потомству Дарія, він вирішив встановити елегантні зображення Кіра біля дверей у все ще незавершеному будівництві Palace P у Пасаргади. Дослідники зазначають, що з різних деталей у зображенні складчастого костюма Кіра, цю ініціативу можна датувати приблизно 515 р. до н.е. А 510 р. до н.е. – дата, яку також слід віднести до супровідного напису «Кір, Великий Цар, Ахеменід», що спочатку з’являвся на кожному з цих колись частково позолочених рельєфів[6]. Отже, починаючи з Дараявагуша Ахеменід (давньоперс. Haxāmanišiya) стало частиною офіційної титулатури перських Царів Царів, про що свідчать відомі монументальні написи і Хшаяраші, і Артахшачі.[7]
Генеалогічне дерево
Див. такожПримітки
Додатково
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
