26 червня 2014 року Олега Царьова було обрано спікером парламенту «союзу народних республік», до складу якого входять лише «ДНР» і «ЛНР»[4]. За тиждень спікера було оголошено у всеукраїнський кримінальний розшук[5].
Менш ніж за рік проєкт «Новоросія» було заморожено, про що 20 травня 2015 року оголосив Олег Царьов та «міністр закордонних справ «ДНР» Олександр Кофман[6].
"Путін: Ви що, не знаєте, що в 1922 році... Ці землі були у 20-ті роки, у 21-22-му роках при створенні Радянського Союзу передані від Росії Україні.
Факти: Це твердження не відповідає дійсності. У 1921-22 роках жодні території від Росії Україні не передавалися. У ці роки російсько-український кордон змінам не піддавався.
Путін: Це Харків, Луганськ, Донецьк, Миколаїв, Херсон, Одеська область.
Факти: Харків ніколи не входив до жодної адміністративно-територіальної одиниці, у назві якої був би присутній термін "Новоросія". Населення на території сучасного Харкова безперервно проживає з 1630 р., коли там оселилися українські козаки з Наддніпрянщини. Історична українська область, у центрі якої розташований Харків, називається Слобожанщина. У Російській імперії Харків був губернським центром Слобідської губернії (1765-1780 рр.), Слобідсько-Української губернії (1796-1835 рр.), потім — Харківської губернії.
Ні в Російській імперії, ні в СРСР до 1932 р. такого адміністративного утворення, як Одеська область, не було. У 1921-22 рр.. Одеса і навколишні території входили до Херсонської губернії."
Оригінальний текст (рос.)
"Путин: Вы что, не знаете, что в 1922 году... Эти земли были в 20-е годы, в 21-22-м годах при создании Советского Союза переданы от России Украине.
Факты: Это утверждение не соответствует действительности. В 1921-22 годах никакие территории от России Украине не передавались. В эти годы российско-украинская граница изменениям не подвергалась.
Путин: Это Харьков, Луганск, Донецк, Николаев, Херсон, Одесская область.
Факты: Харьков никогда не входил ни в одну административно-территориальную единицу, в названии которой присутствовал бы термин «Новороссия». Население на территории современного Харькова непрерывно проживает с 1630 г., когда там поселились украинские казаки с Поднепровья. Историческая украинская область, в центре которой находится Харьков, называется Слобожанщина. В Российской империи Харьков был губернским центром Слободской губернии (1765-1780 гг.), Слободско-Украинской губернии (1796-1835 гг.), затем – Харьковской губернии. Ни в Российской империи, ни в СССР до 1932 г. такого административного образования, как Одесская область, не было. В 1921-22 гг. Одесса и окружающие ее территории входили в Херсонскую губернию."
«Партія Новоросія», утворена 13 травня 2014 року у Донецьку[18], на своєму першому конгресі 22 травня 2014 року оголосила про «створення самопроголошеного державного утворення „Новоросія“», інспірована ідеями Російської імперії. Конгрес відвідали, зокрема, сепаратисти Народне ополчення Донбасу, Павло Губарєв, Олександр Проханов[19], Олександр Дугін та інші[20][20][21]. Губарєв стверджував, що до утворення буде включено Харків, Херсон, Дніпропетровськ, Запоріжжя. Миколаїв та Одесу[22][23]. За два дні прем'єр-міністри Олексій Карякін та Олександр Бородай підписали документ про об'єднання у конфедерацію[24].
Декларація грудня 2014
12 грудня 2014, «Конгрес депутатів усіх рівнів», очолюваний Борисом Борисовим та Губарєвим, видав нову «декларацію суверенітету „Союзу народних республік“» Новоросії, посилаючися на Договір про утворення СРСР (1922)[25][26].
У червні 2015 лідери ДНР та ЛНР оголосили свої пропозиції змін до Конституції України, закликаючи широкої автономії Донбасу, визнаючи його та Автономну Республіку Крим територією України[28]. Пізніше ці пропозиції були відкликані Захарченком 15 червня[29].
У середині червня Ігор Гіркін, коментуючи ситуацію з Новоросією, заявив про «повне фіаско», пояснюючи, що «був план домовитися з Україною про повернення двох автономій — Луганської та Донецької, а за це Україна де-факто визнає анексію Криму, санкції скасовуються, усе стає як було плюс Крим». «Ми забули це узгодити з Києвом», додав він з іронією[30].
Збройні сили Новоросії складалися з Народного ополчення Донбасу та Народного ополчення Луганська (раніше — Об'єднана армія південного сходу)[31][32].
Збройні угруповування ДНР та ЛНР об'єдналися в одну групу 16 вересня 2014 року, утворивши «Об'єднані збройні сили Новоросії»[33]. Це угруповування було визнане Україною терористичним, і є винним у збитті Боїнга 777 біля Донецька 17 липня 2014.
За словами українського історика Ярослава Потапенка, «Новоросія» належить до того ж символічного ряду, що ідеологема-символ «Велика Перемога» й «георгіївська стрічка», «великий полководець Сталін», «Севастополь — місто російської слави», «Крим — наш!», «народне ополчення ДНР» (котре рятує від «карателів-фашистів»), «Деды воевали!» тощо.[37] Український публіцист Костянтин Скоркін, аналізуючи путінський міф «Новоросії» стверджує, що міф є стрижнем, котрий поєднує різнорідні елементи цього міфу: є «культ Великої Вітчизняної війни» — коли "Саме перемогу СРСР у війні сприймають за головний доказ правоти справи донбаського сепаратизму. Адже в рамках місцевої ідеології («особливого шляху Донбасу»), він протистоїть «фашистам», захищаючи цінності, за які «діди воювали».[37] При цьому образом головного ворога мисляться вже не «німецько-фашистські
загарбники», а «українські націоналісти» як "вороги СРСР та «русского мира» (з якими Сталін боровся в минулому, а Путін сьогодні).[38] В есхатологічно-шизофренічній мрії-утопії про «небесну Новоросію» хворобливі фантоми про Христа як особливого «русского Бога» химерно поєднуються з гаслами «Ленін — Сталін — Путін!», «Побєда будет за намі!», «Побєдім фашистскую хунту!» (при цьому прояви «фашизму» вбачаються абсолютно у всьому українському, а «антифашизм» і «антиукраїнське» стають поняттями-синонімами)[37].
↑Прямая линия с Владимиром Путиным. вопрос в том, чтобы обеспечить законные права и интересы русских и русскоязычных граждан юго-востока Украины — напомню, пользуясь терминологией ещё царских времён, это Новороссия: Харьков, Луганск, Донецк, Херсон, Николаев, Одесса не входили в состав Украины в царские времена, это всё территории, которые были переданы в Украину в 20-е годы советским правительством. Зачем они это сделали, бог их знает.