Ночнар новокаледонський

?Ночнар новокаледонський
Охоронний статус
	; На межі зникнення, можливо вимерлий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes);
Родина:	Дрімлюгові (Caprimulgidae);
Рід:	Ночнар (Eurostopodus);
Вид:	Ночнар новокаледонський;
Біноміальна назва
	Eurostopodus exul; Mayr, 1941
Посилання
Вікісховище:	Eurostopodus exul
Віківиди:	Eurostopodus exul
ITIS:	1077333
МСОП:	22726340
Fossilworks:	371359

Ночна́р новокаледонський^[2] (Eurostopodus exul) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)^[3]. Цей рідкісний, імовірно вимерлий вид птахів є ендеміком Нової Каледонії^[4]. Раніше він вважався конспецифічним з білогорлим ночнарем^[5].

Опис

Новокаледонський ночнар відомий лише за голотипом, зібраним у 1939 році. Це була самка довжиною 26 см і вагою 77 г, довжина її крила становила 184 мм. Вона мала переважно сріблясто-сіре забарвлення, поцятковане чорнувато-бурими плямками і смужками. Тім'я чорнувате, верхні покривні пера крил коричневі, сильно поцятковані охристими плямками. На крилах білі плями, "комір" на шиї відсутній. Груди коричневі, поцятковані світлими плямками. На горлі невелика біла пляма.

Поширення і екологія

Новокаледонський ночнар відомий лише з острова Нова Каледонія, де він мешкав в савані.

Збереження

З 1939 року науковці не спостерігали новокаледонського ночнаря. МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення, однак, навіть якщо його реліктова популяція і збереглася, то вона, імовірно, не перевищує 50 птахів. Імовірно, новокаледонські ночнарі вимерли через появу на острові інтродукованих хижаків, зокрема щурів і котів, а також через знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Eurostopodus exul.
↑ Eurostopodus exul у базі Avibase.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 травня 2022.
↑ G. Dutson: Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu, and New Caledonia. Princeton: Princeton University Press, 2011. ISBN 0691153507.
↑ M.M. Ekstrom, Johnathan; P.G. Jones, Julia; Willis, Jake; Tobias, Joe; Dutson, Guy; Barre, Nicolas (2002). New information on the distribution, status and conservation of terrestrial bird species in Grande Terre, New Caledonia. Emu - Austral Ornithology. 2 (102): 197:207. doi:10.1071/MU01004. Процитовано 10 жовтня 2020.