Вітаємо Вас як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проєктом.
Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента.
Якщо виникли запитання щодо проєкту або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповіді на Ваше питання там немає, поставте його у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів.
Кнопка вставки підпису у вікні редагування
На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться.
Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії.
Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!
Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
Метод Біосугестії зареєстровано в Державному реєстрі патентів України 10.07.2019 р. № 135604.
Біосугестивна терапія має 15 наукових досліджень, низку рекомендацій для застосування від провідних університетів, ефективно використовується для лікування і корекції психосоматичних розладів.
Наказом Міністерства у справах ветеранів України № 96 від 13 червня 2022 р. метод БСТ включений до переліку психологічних/психотерапевтичних інтервенцій, які використовуються під час психологічного супроводження отримувача послуг із психологічної реабілітації.
Вилучення статті «Біосугестія» з Вікіпедії зашкодить психологічній допомозі ветеранам війни і населенню України, а також розвитку української психотерапії взагалі. --Таміла14 (обговорення) 08:01, 29 грудня 2022 (UTC)Відповісти
Відгуки спеціалістів про Біосугестію
Сергій Гринвальд, президент Східноєвропейської асоціації гіпнотерапевтів і клінічних психологів, головний редактор журналу «Альманах гіпнології і психології», викладач Professional Hypnosis Training Institute (Польща).
«Ознайомившись з біосугестивною терапією, я зрозумів, що це дійсно авторський метод, а не “вигаданий знову велосипед” – на противагу 99% “методів”, що позиціонуються як “унікальні”, “авторські” та отримані шляхом “осяяння”».
Олена Губська, д.мед.н., професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб та дерматовенерології Інституту післядипломної освіти НМУ імені О.О.Богомольця, практикуючий психолог, спеціаліст з БСТ вищої категорії.
«В моїй клінічній практиці пацієнтів з психосоматичними розладами завжди багато. Коли я доторкнулася до методу БСТ, то усвідомила можливість допомогти їм більше, і з радістю це роблю. Тож маю класні результати. Закохана цим методом! Відгуки від людей ллються потоком, навіть не зважаючи на дистанційну роботу».
Анна Кожина, д.м.н., професор, завідувачка кафедрою психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету.
Метод биосуггестивной терапии, учитывая его универсальность, возможность работы on line и высокую эффективность в терапии невротических состояний, очень востребован, в том числе в условиях длительного карантина.
Іван Ніфонтов, лікар-психіатр, начальник Центру ПД та ППФВ ДУ "ТМО МВС України по Донецькій області".
Как и множество коллег психиатров сомневался в эффективности метода БСТ, однако признаю, что я глубоко ошибался. Присутствовал на сеансах и даже испытал все на себе. Результаты очень обнадеживают. Всем рекомендую! --Таміла14 (обговорення) 08:01, 29 грудня 2022 (UTC)Відповісти
Біосугестивна терапія тривожних розладів при тиреотоксикозі
Авторы Світлана Ігорівна Невзорова
Дата публикации 2020/11/20
Материалы конференции
Тези за матеріалами ХІV всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю "Актуальні питання клінічної медицини". Страницы 144-145