Образ Василь Федорович

Шаблон:Режисер. Сценарист

Образ Василь Федорович — український кінорежисер-документаліст, сценарист^[1].

Народ. 16 листопада 1956(19561116) р. в Івано-Франківську.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1986).

Працює на студії «Укртелефільм».

Викладач кафедри телережисури Київського національного університету культури і мистецтв^[2].

Член Національної спілки кінематографістів України.

Нагороди національних та міжнародних кінофестивалів:

• «Софія Київська» — Почесний диплом ЮНЕСКО
• «Милосердя» («Магнолія-ТВ») — Головний приз І міжнародного фестивалю «Україна єдина» (м. Одеса)
• «Це Україна» — Головний приз телеканалу «Інтер+»
• документальний цикл «Гра долі» — Головний приз Всеукраїнського телевізійного фестивалю «Відкрий Україну» (2007)

Створив документальні кінострічки:

• «Геній» (1986, к/м)
• «Як чоловіки про жінок говорили», «Не журись» (1988)
• «Софія Київська», «Червона рута — квітка надії» (1989)
• «Оксана Петрусенко» (1990)
• «Найцінніше» (1990),
• «НЛО… з 1908», «Дід Мороз», «В той день, 30 червня 1908 року» (1991)
• «Дунай, Дунай» (1992)
• «Артек — вчора, сьогодні, завтра» (1994, співавт. сцен.)
• "Катехізис здоровя лікаря Тарнавського" (1994)
• «Будзь — гуцульський сир» (1996, співавт. сцен.)
• «Космач» (1996, авт. сцен.)
• «Україна і Інтерпол» (1996)
• ряд документально-біографічних фільмів в циклі «Гра долі» (2006—2009, студія ВІАТЕЛ)^[3] про:
  • В. П. Образцова («Дуель», 2006)
  • О. Петрусенко («Сонячна людин», 2006)
  • В. Городецького («Легендарне парі», 2006)
  • О. Купріна («Врятований любов'ю», 2007)
  • І. Кавалерідзе («Майстер і музи», 2007)
  • Г. Нейгауза та Б. Пастернака («Суперники», 2007)
  • О. Вертинського («Сумний П'єро» ч.1, 2; 2007)
  • І. Піддубного («Чемпіон чемпіонів», 2007)
  • Соломію Крушельницьку («Solo — mea», ч.1, 2; 2008)
  • І. Вільде («Неприборкана», 2008)
  • Василя Симоненка («Я на світі такий один», 2008)
  • М. Рильського («Poeta Maximus», 2008)
  • К. Білокур («Життя в обіймах квітів», 2008)
  • Володимира Сосюру («Так ніхто не кохав», 2008)
  • Остапа Вишню («Усмішник», ч.1, 2; 2009);
• «Село, в якому народжуються казки» (2013, авт. сцен., режисер) та ін.

• Молоде кіно України. Вип. 2-й. К., 1991. — С19.