Олександра Федорівна (Аліса Гессенська)

Олександра Федорівна
Ім'я при народженні	нім. Alix Viktoria Helene Luise Beatrix
Прізвисько	Alicky і Sunny
Народилася	6 червня 1872(1872-06-06)[4][5][…]  Дармштадт, Німецький Райх[6]
Померла	17 липня 1918(1918-07-17)[1][2][…] (46 років)  Єкатеринбург, Пермська губернія, Російська СФРР[6]  ·вогнепальна рана
Поховання	Петропавлівський собор, Каплиця святої Катериниd і Санкт-Петербург
Країна	Російська імперія  Німецька імперія
Місце проживання	Alexander Palaced
Діяльність	консортка, регентка, художниця, медична сестра
Знання мов	російська, англійська і німецька
Титул	принцеса, принцеса, Grand Duchessd, імператриця[d] і Імператриця-консорт Росіїd
Посада	Consort of Russiad
Конфесія	РПЦ і лютеранство
Рід	House of Hesse-Darmstadtd
Батько	Людвіг IV
Мати	Аліса Великобританська
Родичі	Вікторія[7]
Брати, сестри	Вікторя Гессен-Дармштадтська, Єлизавета Федорівна, Ірена, Ернст Людвіг (великий герцог Гессену), Prince Friedrich of Hesse and by Rhined і Princess Marie of Hesse and by Rhined
У шлюбі з	Микола II[4][8]
Діти	Ольга Миколаївна (велика княжна)[4], Тетяна Миколаївна[4], Марія Миколаївна[4], Анастасія Миколаївна[4] і Олексій Миколайович[4]
Автограф
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Олександра Федорівна (рос. Александра Фёдоровна; 6 червня 1872(18720606) — 17 липня 1918) — остання російська імператриця 1894–1917, дружина Миколи II. Уроджена принцеса Гессенська, онука англійської королеви Вікторії. Повне родове ім'я при народженні (до прийняття православ'я) Аліса-Вікторія-Гелена-Луїза-Беатриса (Alix Viktoria Helene Luise Beatrix). Але в сім'ї її називали лише одним ім'ям — Аліса. Молодша дочка Великого герцога Гессенського-Дармштадського Людвіга та дочки Королеви Вікторії, Аліси Великобританської.

Народилась 25 травня 1872 року. Коли їй було 9 років, померла її мати, і онуку взяла на виховання королева Вікторія. Її виховували в англійських традиціях.

У 1893 році її посватав спадкоємець російського престолу царевич Микола Олександрович. Спочатку Аліса не бажала вступати в шлюб через те, що вона була вірянкою протестантської церкви й противилася зміні релігії. Але все ж таки в 1894 році стала дружиною Миколи Олександровича. У шлюбі народила дочок Ольгу, Тетяну, Марію й Анастасію та сина Олексія.

З 1907 року потрапила під вплив Григорія Распутіна, який намагався лікувати її сина, спадкоємця престолу Олексія, від гемофілії.

Убита разом з дочками, сином, чоловіком і слугами в Єкатеринбурзі після Жовтневого перевороту 1917 року. Перепохована в Петропавлівській фортеці в Петербурзі.

Чоловік — Микола II, російський імператор

Діти:

• Ольга (1895—1918) — велика княжна, розстріляна разом із сім'єю в будинку Іпатьєва.
• Тетяна (1897—1918) — велика княжна, розстріляна разом із сім'єю в будинку Іпатьєва.
• Марія (1899—1918) — велика княжна, розстріляна разом із сім'єю в будинку Іпатьєва.
• Анастасія (1901—1918) — велика княжна, розстріляна разом із сім'єю в будинку Іпатьєва.
• Олексій (1904—1918) — спадкоємець імператорського трону, розстріляний разом із сім'єю в будинку Іпатьєва.

• Орден Святої Катерини;
• Королівський орден Вікторії та Альберта I класу.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Олександра Федорівна (Аліса Гессенська)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександра Федорівна (Аліса Гессенська)

• С. К. Буксгевден Life and Tragedy of Alexandra Feodorovna [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про особу Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2017)

В іншому мовному розділі є повніша стаття Александра Фёдоровна (жена Николая II)(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської. Дивитись автоперекладену версію статті з мови «російська». Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії! Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.