Олешко Світлана Юріївна

Світлана Олешко
Світлана Юріївна Олешко
Народилася5 червня 1973(1973-06-05)
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла19 грудня 2024(2024-12-19) (51 рік)
Варшава, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьтеатральна режисерка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих

Світла́на Ю́ріївна Оле́шко (5 червня 1973, Харків — 19 грудня 2024, Варшава, Польща) — українська режисерка, директорка та режисерка театру-студії «Арабески».

Життєпис

Світлана Олешко народилася 5 червня 1973 року в Харкові.

Навчалася в Харківському національному університеті імені Василя Каразіна, а також у пересувній академії виконавських мистецтв у Нідерландах, згодом у мистецькій школі стратегічного менеджменту в Словаччині. Проходила стажування в Польському інституті театру. У 1993—2019 роках — науковий співробітник Харківського літературного музею. У рідному Харкові ініціювала заснування інституту Театру[1].

З початком широкомасштабного російського вторгнення працювала в Польському театрі імені Арнольда Шифмана[2]. У січні 2024 року організувала читання при театрі воєнних текстів українських поетів і письменників, серед яких: Вікторія Амеліна, Сергій Жадан, Катерина Калитко та інші. У березні того ж року в згаданому драмтеатрі відбулася прем'єра її вистави «Харків, Харків», текст до якої написав Сергій Жадан[1].

Померла 19 грудня 2024 року у Варшаві на 51-му році життя[3][4], а 22 березня 2025 року її поховали в міському кладовищі №2 поряд з могилою Міська Барбари у Харкові[5].

Арабески

Заснувала театр-студію «Арабески», в якому працювала директоркою і режисеркою[6][7]. Під її керівництвом відбулися читання віршів поетів Розстріляного відродження[1].

У театрі поставила вистави «Енеїда» Івана Котляревського[8], «Червоний Елвіс» (2010) та «Радіошансон: вісім історій про Юру Зойфера» (2007, обидві за текстами Сергія Жадана), «Чорнобиль™» Українсько — польсько — білоруський документальний спектакль (2006)[9] та інші[10].

Сім'я

У першому шлюбі була одружена з українським поетом, письменником та громадським діячем Сергієм Жаданом, з яким мають сина Івана.

Вдруге вийшла заміж за українського музиканта й актора Міська Барбара, який раптово помер у 2021 році. Того ж року Світлана Олешко випустила його альбом «13 пісень про любов»[11].

Примітки

  1. а б в Померла Світлана Олешко — режисерка і колишня дружина Жадана й Міська Барбари. BBC News Україна. 20 грудня 2024.
  2. Nie żyje Switłana Oleszko. Była reżyserką Teatru Polskiego. Onet Teatr. 20 грудня 2024.
  3. Natalia Wolniewicz (20 грудня 2024). Ceniona ukraińska reżyserka nie żyje. Switłana Oleszko długo chorowała. Onet Plejada.
  4. Померла перша дружина Сергія Жадана. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 січня 2025.
  5. У Харкові поховали Світлану Олешко. Накипіло (укр.). Процитовано 25 березня 2025.
  6. Międzynarodowy Dzień Teatru. Switłana Oleszko: chcemy powiedzieć, że żyjemy i tworzymy. Polskie Radio. 27 березня 2023.
  7. Альона Соболенко (20 грудня 2024). «Великого масштабу людина»: спогади близьких і друзів про харківську режисерку Світлану Олешко. Суспільне Харків.
  8. Switłana Oleszko. Sestry.
  9. Switlana Oleszko. Енциклопедія польського театру.
  10. Тетяна Пушкова (20 грудня 2024). Померла директорка харківського театру «Арабески» Світлана Олешко. УП Життя.
  11. Ксенія Івась (21 листопада 2021). Світлана Олешко: «Скільки невиданого матеріалу з Міськом Барбарою є? На добрих два альбоми». Суспільне Культура.

Джерела

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya