Омеляновський Михайло Еразмович

Омеляновський Михайло Еразмович
Народився	19 січня (1 лютого) 1904 або 1904[1]  Київ
Помер	1 грудня 1979(1979-12-01)  Москва
Країна	СРСР
Діяльність	філософ
Alma mater	Інститут червоної професури
Науковий ступінь	Доктор філософських наук
Знання мов	російська[1]
Заклад	Інститут філософії РАНd
Членство	НАНУ, Російська академія наук і Академія наук СРСР
Посада	директор Інституту філософії АН УРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Миха́йло Ера́змович Омеляно́вський (* 1 лютого 1904, Київ — † 1 грудня 1979, Москва) — український філософ. Доктор філософських наук (1946). Професор. Академік АН УРСР (від 1948 року). Член-кореспондент АН СРСР (від 1968 року). Перший директор новоствореного інституту філософії АН УРСР.

Народився в сім'ї вчителя.

1931 року закінчив Інститут червоної професури філософії і природознавства в Москві.

Від 1931 року працював завідувачем кафедри марксизму-ленінізму Воронезького хіміко-технологічного інституту.

У 1944—1946 роках — старший науковий співробітник Інституту філософії АН СРСР. Там 1946 року захистив докторську дисертацію з філософських питань вимірювання.

У 1946—1952 роках — директор Інституту філософії АН УРСР, у 1952—1955 роках — завідувач відділу філософії природознавства цього ж Інституту.

1955 року повернувся на роботу в Інститут філософії АН СРСР: до 1965 року — заступник директора, далі — завідувач відділу філософських проблем природознавства.

Був членом КПРС (від 1938 року).

Нагороджено орденом Леніна, іншими орденами, медалями.

Автор низки праць із філософських проблем природознавства, насамперед із філософських проблем фізики.

• О докторской диссертации Маркса // Под знаменем марксизма. — 1935. — № 1.
• Ленин о пространстве и времени и теории относительности Эйнштейна // Известия АН СССР. Серия истории и философии. — 1946. — Т. 3. — № 4.
• В. И. Ленин и физика XX века. — Москва, 1947.
• Против субъективизма в квантовой механике. — К., 1953.
• Против индетерминизма в квантовой механике // Философские вопросы современной физики. — К., 1956.
• Философские вопросы квантовой механики. — Москва, 1956.
• Диалектический материализм и проблема реальности в квантовой физике // Философские вопросы современной физики. — Москва, 1959.
• Философская борьба вокруг проблемы причинности в квантовой физике // Проблема причинности в современной физике. — Москва, 1960.
• Проблема наглядности в физике // Вопросы философии. — 1961. — № 11.
• Философская эволюция копенгагенской школы физиков // Вестник АН СССР. — 1962. — № 9.
• Проблема элементарности частиц в квантовой физике // Философские проблемы физики элементарных частиц. — Москва, 1963.
• Диалектика в современной физике. — Москва, 1973.
• Philosophische Probleme der Quantenmechanik. — Berlin, 1962.

• Омеляновський, Михайло Еразмович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — С. 448. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 15.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 574.
• Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание
• Энциклопедический словарь «Философы России»

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ ^{а б} Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570