Онищенко Сергій Степанович

Онищенко Сергій Степанович
Онищенко Сергій Степанович
Народження	22 серпня 1920 ; Горохів, Волинська область, Українська СРР
Смерть	7 березня 2011 (90 років)
	Калуш, Івано-Франківська область, Україна
Країна	УНР; Польська Республіка; СРСР; Україна
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і натюрморт
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953)
Вчитель	Сельський Роман Юліанович, Севера Іван Васильович, Рябінін Микола Леонідович, Манастирський Вітольд Антонович, Любчик Василь Олексійович і Федюк Микола Іванович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна

Сергій Степанович Они́щенко (22 серпня 1920, Горохів — 7 березня 2011, Калуш) — український художник, член Спілки радянських художників України з 1967 року. Батько художниці Зоряни Онищенко.

Біографія

Народився 22 серпня 1920 року в місті Горохові (нині Луцький район Волинської області, Україна). У 1938—1939 роках навчався у Краківській академії мистецтв. Брав участь у німецько-радянській війні.

Протягом 1947—1953 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, був учнем Романа Сельського, Івана Севери, Миколи Рябініна, Вітольда Манастирського, Василя Любчика, Миколи Федюка.

Після здобуття фахової освіти переїхав до Калуша. Працював у Станіславському художньому фонді. Мешкав у Калуші в будинку на вулиці Мічуріна, № 2. Помер у Калуші 7 березня 2011 року.

Творчість

Працював у галюзях станкового і монументального живопису та станкової графіки. Серед робіт:

живопис

«Електропровід „Дружба“» (1961);
«Гора Сивуля» (1961);
«Плесо» (1962);
«Піонерський табір у Карпатах» (1962);
«Пам'ятник Тарасу Шевченку на Прикарпатті» (1963);
натюрморт «Червона калина» (1964);

ліногравюри

«Прикарпаття сьогодні» (1963);
триптих «Прикарпаття в мирному будівництві» (1965);
«В літні табори» (1965);
«Прикарпатський пейзаж» (1967);
«Напроти вітру» (1967);
«Люди нової епохи» (1968);
«Житловий масив» (1968);
«Ставок заснув» (1969);
«На оновленій землі» (1969);
«Новобудови Калуша» (1970);
«Будівництво міста» (1970);
«Прикарпатська симфонія» (1970);
«І час твій прийде з неволею битись» (1971);
«Цимбали, що співають» (1971).

Створив ілюстрації до творів:

Тараса Шевченка — триптих «І буде правда на землі» (1964);
Лесі Українки — «Дим», «Таночки» (обидві — 1971).

Автор мозаїк, настінних розписів:

«Сучасне Прикарпаття» на Будику культури хімзаводу в Калуші (1965);
у залі одруження Будинку культури «Мінерал» у Калуші (1966);
«Лісова пісня» у Будинку культури Вигодського лісокомбінату в смт Вигоді (1968);
«Черемош — гірська ріка» у Будинку культури селища Ясеня (1970, у співавторстві).

Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1954 року, зокрема у Києві на Республіканських художніх виставках, присвячених 150-річчю від дня народження Тараса Шевченка у 1964 році та 100-річчю від дня народження Лесі Українки у 1971 році. Персональні виставки відбулися у Калуші у 1995, 2006, 2016 (посмертна) роках, Львові у 2010 році, Івано-Франківську у 2015 році (посмертна).

Деякі роботи зберігаються в колекції Міністерства культури та інформаційної політики України, в Художньому фонді України, Івано-Франківському художньму музеї, Калуській арт-галереї, Музеї мистецтв у Астані.