Оранієнбаумська електрична лінія

Оранієнбаумська електрична лінія (неофіційна назва — Оранел або Оранела^[1]^[2]) — унікальна залізнична лінія, створена в Санкт-Петербурзі на початку XX століття уздовж Петергофської дороги, яка мала зв'язати Нарвську заставу зі Стрєльною, Петергофом, Оранієнбаумом і Красною Горкою (загальна довжина — близько 66 км^[3]). По суті, Оранієнбаумська електрична лінія — перший в Російській імперії проєкт приміських електропоїздів (якщо не вважати створеної 1901 року у польському місті Лодзь).

Ідея прокладання трамвайної лінії була висунена у 1898 році, у грудні 1906 року будівництво було доручено «Обществу Северных электрических железных дорог» (пізніше «Общество Ораниенбаумской электрической линии»). У 1912 році був прокладений перший відрізок залізничної колії на ділянці «Автово — Стрєльна». У 1913 році почалося будівництво лінії за проєктом інженера С. А. Бернатовича, який переміг у конкурсі. Центральна електростанція будувалася в межах Петербурга на березі річки Єкатерингофки, а три тягові підстанції зводилися в селищі Княжево (збереглася споруда «цегляного стилю» на проспекті Стачек поблизу Трамвайного проспекту), в Стрєльні і Мартишкино (також збереглася в складі колишнього механічного заводу поблизу шляхопроводу). У Княжево, поруч з Автово, з'явився вагонний парк з майстернями (згодом трамвайний парк імені Котлякова).

Перша дільниця залізниці від депо Княжево до Путилівського заводу відкрилася для пасажирських перевезень тільки у грудні 1915 року, а у січні 1916 року трамваї пішли по Петергофському шосе до Нарвських воріт. Центральна електростанція так і не була введена в експлуатацію. Відрізок, що діяв, електрику мав від міської мережі, що робило технічно неможливим рух трамвая далі Стрєльни. До літа 1917 року працювала дільниця від Нарвських воріт до Привалу (розвилки Нарвської і Петергофської доріг) на Петергофському шосе, пізніше — до Стрєльні (протяжність — близько 25 км).

Оранієнбаумська електростанція мала два агрегати з 3000 КВт кожен. У 1919 році в умовах наступу німців вони були евакуйовані і вивезені на копальні Кизеловського вугільного тресту^[4], де ще навесні 1918 року було запропоновано проєкт Кизеловської ГРЕС потужністю 15 тис. Квт^[5]. За відсутності електричної тяги трамваї, що слідували по рейках Оранели, підчіплювались до паровоза. У 1920-ті роки рейки і шпали від Стрєльні до Оранієнбаума були демонтовані і використані в Азербайджані^[1].

У 1924 році рух від Автово до Стрєльні відновився, а у 1929 році колії були приєднані до міської трамвайної мережі. Під час німецько-радянської війни були зруйновані та колії від Стрєльні до міста.

У 1953 році трамвайна лінія до Стрєльні була відновлена. У 1959—1963 роках лінія перенесена з проспекту Стачки. З того часу по ній курсує трамвайний маршрут № 36, а також частково — інші маршрути.