Отто I (маркграф Бранденбургу)

Отто I
Отто I
нім. Otto I.
Народився	бл. 1125/1128
Помер	8 липня 1184
Поховання	Ленінське абатство
Країна	Бранденбург
Національність	німець
Діяльність	правитель
Титул	маркграф Бранденбурга
Посада	Margrave of Brandenburgd
Термін	1170—1184 роки
Попередник	Альбрехт I
Наступник	Отто II
Конфесія	католицтво
Рід	Асканії
Батько	Альбрехт Ведмідь (маркграф Бранденбургу)
Мати	Sophie of Winzenburgd
Брати, сестри	Hedwig of Brandenburgd, Gertrude of Brandenburgd, Бернхард III (герцог Саксонії), Herman I, Count of Weimar-Orlamünded і Siegfried von Anhaltd
У шлюбі з	Юдита Болеславна і Ада Голландськаd
Діти	Отто II, Альбрехт II (маркграф Бранденбургу) і Heinrich von Gardelegend
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Отто I (*Otto I von Brandenburg, бл. 1125/1128 — 8 липня 1184) — 2-й маркграф Бранденбурзький у 1170—1184 роках.

Життєпис

Походив з династії Асканіїв. Старший син Альбрехта I Ведмедя, маркграфа Бранденбургу, і Софії фон Вінценбург. Народився між 1125 та 1128 роками. Замолоду долучився до військових походів проти слов'ян. Починаючи з 1144 року (відповідно до знайдених грамот і хронік) Оттон правив Бранденбургом разом зі своїм батьком Альбрехтом I. У 1157 році вони отримали титул маркграфа.

У 1148 Оттон одружився з донькою польського князя Болеслава III. Дата і місце укладення шлюбу невідомі. Рішення про шлюб на підтримку П'ястів було укладено в ході хрестового походу проти ведів на зустрічі Оттона і знаті 6 січня 1148 року зі участю архієпископа магдебурзького Фрідриха I Веттіна.

Після смерті батька у 1170 році стає одноосібним володарем Бранденбургу. З 1172 року на постійній основі починає використовувати титул маркграфа Бранденбурга. Втім з самого початку стикнувся з протистоянням слов'янським племен. За роки правління Оттонові I вдалося стабілізувати ситуацію на своїх землях за рахунок їх інтенсивного заселення німецькими колоністами та шляхтою. Після смерті Юдіт у 1175 Оттон одружився вдруге в 1176 році на доньці Флоріса III, графа Голландії. У 1177 Оттон отримав звання ерцканцлера Священної Римської імперії.

В ході війни 1178—1180 років з Генріхом Левом Вельфом, герцогом Баварії та Саксонії, Оттон I підтримав імператора Фрідриха I Барборосу. Натомість союзник Вельфа — Казимир I, князь Західної Поморянії, вдерся до Бранденбургу, але був розбитий Оттоном I неподалік від міста Деммін. Завдяки цій перемозі маркграф заволодів значними територіями на схід від річки Толлензе поблизу Нойбранденбурга — Альтмарк, область племені гаволян, Цаухе.

У 1180 році Оттон I заснував в Цаухі перший монастир на бранденбурзькій землі — абатство Ленін. Цістерціанскій монастир став домашнім монастирем і усипальницею Асканіїв і потім Гогенцоллернів. Перші ченці з монастиря Зіттіхенбах з'явилися в 1183 році. Монастир Ленін стрімко перетворився в одне з найбагатших абатств і зміцнив становище Асканіїв завдяки своєму значному економічному становищу і місіонерській діяльності, що проводилася ченцями серед місцевого слов'янського населення.

Оттон I помер в 1184 році і був похований в заснованому ним монастирі Ленін. Владу успадкував старший син Отто II.

Родина

1 Дружина — Юдіт, донька Болеслава III, верховного князя Польщі.

Діти:

Отто (1149—1205), маркграф Бранденбурзький у 1184—1205 роках
Генріх (1150—1192), граф Гарделеген

2 Дружина — Ада, донька Флоріса III, графа Голландії.

Діти:

Альбрехт (1176—1220), маркграф у 1205—1220 роках

Генеалогія

Джерела

Jasiński K., Rodowód pierwszych Piastów, wyd. 2, Poznań 2004, ISBN 83-7063-409-5, s. 258.
Lutz Partenheimer: Albrecht der Bär. 2. Auflage. Böhlau Verlag, Köln 2003, ISBN 3-412-16302-3