Павлов Юрій Павлович

Павлов Юрій Павлович
Народився	25 липня 1935(1935-07-25)  Кіпешино, Троїцький район, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР
Помер	8 жовтня 2019(2019-10-08) (84 роки)  Дніпро, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Дніпропетровське художнє училище і Харківський художньо-промисловий інститут (1965)
Вчителі	Рябінін Микола Леонідович і Сизиков Валентин Васильович
Членство	Спілка радянських художників України
Діти	Корольова-Павлова Тетяна Юріївнаd і Павлов Олег Юрійовичd
Нагороди

Юрій Павлович Па́влов (25 липня 1935, Кіпешино — 8 жовтня 2019, Дніпро) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник України з 2009 року^[1]. Батько художниці-монументалістки Тетяни Корольової-Павлової^[2].

Народився 25 липня 1935 року в селі Кіпешиному (нині Троїцький район Алтайського краю, Росія). З 1947 року мешкав у Дніпропетровську, де закінчив художнє училище^[3]. 1965 року закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, де навчався у Миколи Рябініна, Валентина Сизикова.

Мешкав у Дніпропетровську в будинку на проспекті Пушкіна, № 61, квартира № 13 та у будинку на вулиці Космодромній, № 9, квартира № 83^[4]. Помер у Дніпрі 8 жовтня 2019 року.

Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед станкових робіт:

Деякі роботи зберігаються у Дніпровському художньому музеї.

Його пам'ятники та меморіальні дошки встановлено в містах України (у Дніпропетровській області — понад 20), Білорусі, Росії, зокрема:

у Дніпрі

• рельєфи на пілонах моста через Дніпро (1967);
• меморіальний комплекс на Соборній площі (1968—1970);
• скульптура «Лев» у парку імені Тараса Шевченка (1972; 48°27′40.97″ пн. ш. 35°04′14.23″ сх. д. / 48.4613806° пн. ш. 35.0706194° сх. д. / 48.4613806; 35.0706194);
• декоративний фонтан «Муза Талія» (1974, Дніпровський академічний театр опери та балету; Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР)^[3];
• барельєфи «Гайдамаки», «Навіки разом», «Загибель ескадри» і фігура «Музи»^[3] на фасаді Музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка (1978—1979);
• меморіальна дошка Дмитру Кедріну (1985);
• пам'ятник студентам технікуму залізничного транспорту, що загинули, захищаючи Дніпропетровськ у роки німецько-радянської війни (1988);
• пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам (1989);
• «Козацьке поло» (2008).

скульптура «Лев»	фонтан «Муза Талія»	«Навіки разом»	«Гайдамаки»	пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам

в інших місцях

• меморіальний комплекс «Дніпровський плацдарм» у селі Військовому Дніпровського району Дніпропетровської області (1985);
• меморіальний комплекс «Острів сліз» у Мінську (1996, у співавторстві);
• пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам у Мінську (1993);
• пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам у Могильові (2002).

Брав участь у республіканських виставках з 1965 року. Персональна виставка відбулася у Дніпропетровську у 2015 році.

• Павлов Юрій Павлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 348—349.;
• Л. В. Тверська. Павлов Юрій Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.