Сизиков Валентин Васильович

Сизиков Валентин Васильович
Сизиков Валентин Васильович
Народження	23 червня 1918 ; Барнаул, РСФРР
Смерть	2005
Навчання	Харківський художній інститут
Вчитель	Кокель Олексій Опанасович і Прохоров Семен Маркович
Діяльність	художник
Відомі учні	Литвинов Володимир Олексійович, Векленко Олег Анатолійович, Хаджинов Георгій Гнатович, Неклюєнко Микола Павлович, Литвинов Віктор Іванович, Дубинін Владлен Костянтинович, Пушкарьова Віола Олексіївна, Логвин Іван Дмитрович, Козулін Мусій Якович, Лихоліт Олексій Кирилович, Посполітак Микола Корнійович, Павлюк Аркадій Григорович, Павлов Юрій Павлович, Селіщев Іван Петрович, Спіцевич Євген Андрійович, Желтяков Євген Іванович, Гордіца Іван Дмитрович, Максименко Олександр Євгенович і Муравський Микола Антонович
Працівник	Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Нагороди

Валенти́н Васи́льович Сізіков (23 червня 1918, Барнаул — 2005) — український живописець і педагог. Народний художник УРСР

Біографія

Народився у с. Шуригіно Барнаульського р-ну Алтайского краю.

У 1940г. вступив до Харківського художнього інституту. Вчився у відомих українських художників-педагогів: заслуженого діяча мистецтв УРСР професора Семена Прохорова та професора Олексія Кокеля. Закінчив 1949 р.

1949—2005 — викладав у Харківському художньому інституті (асистент, з 1952 — старший преподаватель, з 1960 — доцент, з 1976 — професор кафедри малюнку).

Брав участь у виставках: республіканських (з 1949), всесоюзних (з 1951), зарубіжних (з 1955).

З 1953 р. по 1987 р. беззмінно очолював Харківську організацію Союза художників УРСР. Обирався: членом Президіума, секретарем правління СХ УРСР (1953—1987), головою Центральної ревкоміссії СХ СРСР (1957—1963), членом правління СХ СРСР (1963—1987), делегатом ІІ-VII з'їздів союзу художників УРСР, І-VI з'їздів союзу художників УРСР.

У 1960 р. було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, у 1967р нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, у 1970 р. — медаллю «За доблесну працю», у 1974 р. присвоєно звання Народного художника України, у 1976 р. — звання професора, у 1978 р. нагороджений Почесною грамотою Президіум Верховної Ради УРСР. У 1998 нагороджений знаком «Відмінник освіти України»; стипендіат Президенту України, 2001 р. — Лауреат регіонального рейтингу «Харків'янин століття».

Помер у 2005 р.