Палац культури імені Тараса Шевченка

Палац культури імені Тараса Шевченка
На честь	Шевченко Тарас Григорович
46°50′34″ пн. ш. 35°22′29″ сх. д. / 46.842805° пн. ш. 35.374629° сх. д. / 46.842805; 35.374629
Країна	Україна
Розташування	Мелітополь
Дата закінчення спорудження	1965
Поверхів	3
Адреса	пл. Перемоги, 4
Палац культури імені Тараса Шевченка Палац культури імені Тараса Шевченка (Україна)

Палац культури імені Т. Г. Шевченка — найбільший палац культури Мелітополя, центр культурно-масової та просвітницької роботи. Розташовується за адресою пл. Перемоги, 4. Палац культури виник в 1948 році і спочатку розташовувався в будівлі, яка пізніше стало будинком культури «Жовтень». Сучасна будівля палацу культури була побудована в 1965 році.

Палац культури (ПК) імені Т. Г. Шевченка виник в Мелітополі в 1948 році, в будівлі на розі вулиць Карла Маркса і Свердлова, яка до революції 1917 року була зимовим театром Стамболі, а в роки застою стала будинком культури «Жовтень». Драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, який працював у цьому будинку до 1948 року, був ліквідований, а будівля передана будинку культури. При ПК працювали драмгурток, ансамбль народного танцю, духовий оркестр, гурток хорового та сольного співу^[1].

На початку 1965 року було прийнято рішення побудувати нову будівлю ПК. Місце було вибрано на площі Перемоги, де до цього розташовувалося єврейське кладовище. Будівництво велося за типовим проектом, і до кінця 1965 палац культури переїхав в нову будівлю. Серед перших колективів, які почали роботу в новій будівлі ПК, були: театральна студія Ліни Баляської, циркова студія Миколи Златьєва і хорова капела Леоніда Шермейстера^[2].

У концертному залі палацу культури 750 місць, це найбільший зал у місті. У різні роки у ньому виступали А. Пугачова, С. Ротару, Й. Кобзон, О. Розенбаум, В. Висоцький.

У палаці культури працюють 22 творчих колективи, 13 з яких носять звання народних та зразкових, а саме^[3]:

• Народний ансамбль спортивного бального танцю «Веселка» (кер. Станіслав і Світлана Романцови). 8-разовий чемпіон України з класичного формейшену, чемпіон світу по класу «формейшн» (2011). Працює з 1971 року.
• Народний хор «Фронтовичка» (кер. Юлія Чабанова). Працює з 1980 року. У хорі співають жінки-ветерани війни та праці, у тому числі 9 учасниць бойових дій (2010)^[4].
• Народний ансамбль бандуристів «Джерела».
• Театр драми і комедії «Время» (кер. Борис Туменко)
• Театр-студія «Колесо»
• Народний цирк «Полум'я молодості»
• Театр ляльок «Червоні вітрила» (кер. Тетяна Вдовеченко і Ганна Кауфман)^[5]. Був організований Миколою Крапивко в 1974 році^[6].
• Ансамбль сучасного танцю "Гілея-Danse" (кер. Н.Тесля)^[7].

• За спогадами Миколи Тамразова, який вів концерт В. Висоцького в ПК Т.Г. Шевченко, в зал на 1000 місць було продано 2000 квитків, так що глядачі ледь могли поворухнутися^[8].
• Десятиметровий фікус в холі ДК був посаджений в 1966 році. Його доводиться постійно обрізати, щоб він не уперся в стелю і не видавив скла.