Палемоновичі
Палемоновичі — у литовській історіографії XVI ст. легендарна династія правителів Литви, засновником якої був «римський князь» Палемон. Від цієї династії виводили свої роди низка шляхетських сімейств Литви і Русі. У середньовічних джерелах не зустрічається. ПоходженняЯн Длугош (1415—1480) писав, що литовці римського походження, але не надав докладнішої інформації. Ця легенда була також записана в другій редакції Литовської хроніки (1530-ті роки). Длугош відносить переселення Палемона та його супутників до часів Юлія Цезаря, вважаючи, що предки литовців рятувалися від громадянських воєн. Версію Длугоша переказує і Матвій Меховський, а Мартін Бєльський, спираючись на роботи Птолемея припустив, що предки литовців переселилися з місць, де раніше мешкали герули та алани, живучи поруч із германцями і греками. Переказ про Палемона присутній в «Хроніці Биховця» і «Хроніці Великого князівства Литовського і Жомойтського». Також цю теорію нібито підтверджує Мацей Стрийковський, який активно використовував білорусько-литовські літописи. За легендою засновником роду був римлянин Палемон, родич імператора Нерона, який, рятуючись від жорстокості імператора, з п'ятьмастами знатними родинами приплив до гирла Німану, а з Німана — до річок Дубіси і Юри. Тут вони оселилися, назвавши цю землю Жемайтія (низькою землею). Дану легенду трохи розвинув Стрийковський, що пересунув переселення на 401 рік і пояснив його тим, що предки литовців рятувалися від звірств вождя гунів Аттіли. Вважається, що герб Литовських князів — Ґедимінові стовпи, був привезений з собою князем Паленомом з Риму, а після ним користувалися його нащадки. Перші зображення «Стовпів» зустрічаються на монетах після 1386. Легенда про князя Палемона та його нащадківПалемон був нібито родоначальником династії литовських князів. У нього зазначено три сини: Борг, Кунос і Спера. Стрийковський також називає сином Палемона Довспронгуса, князя девялтовського. Борг заснував місто Юрборк, Кунос — місто Каунас. Спера ж оселився за межами Жемайтії на території майбутньої Литви. З них потомство залишив тільки Кунос, у якого згадуються двоє синів: Кернус, що заснував Литовсько-Завілейське князівство, і Гімбут, що княжив у Жемайтії. Кернус залишив після себе дочку Пояту, яку видав за князя Живибунда II, що успадкував Литовсько-Завілейського князівство. Гімбут мав сина Монтивила. Починаючи з синів Монтівіла літописі різняться в даних. Монтивила в Жемайтії по легендах наслідував Немонос. Інший син, Скирмонт (Скилмонт) був відправлений батьком за межі Жемайтії. Перейшовши річки Вілію і Німан, він заснував місто Новогрудок, яке стало центром Новогрудського князівства, а згодом столицею Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Однак в Літописі Красінського зазначено, що синами Монтивила були Немонос і Скирмонт або Викинт і Ердивіл. У Ольшевському літопису вказані Ердивіл і Кримунт (Скирмунт), але пізніше замість Скирмунта з'являється Вікинт. У Хроніці Биховця згадуються тільки Ердивіл і Вікинт. Історик Кояловіч-Віюк вказує, що Вікинт правив у Жемойтіі, Ердивіл в Новогрудку, де правив Неман, він не згадує. Крім того, він вказує, що Вікинт і Німан потомства не залишили. Вважається, що рід згас у кінці XIII або початку XIV століття, хоча існує гіпотеза про походження від Палемона династії Гедиміновичів. Достовірні відомості про литовських князів з'являються в XIII столітті. Деякі з них згадуються в договорі 1219 між литовськими князями і галицько-волинськими Романовичами Данилом та Васильком. Так, холмський князь Шварно Данилович був одружений з донькою Великого князя Литовського Миндовга, який також за легендами був з роду Палемоновичів. Згодом й Шварно став Великим князем Литовським, проте був вбитий змовниками. Родовід
Див. такожПриміткиДжерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
