Панно Київського центрального автовокзалу

Мозаїки Київського центрального автовокзалу
	Київські пейзажі на панно Київські пейзажі на панно
	50°24′24″ пн. ш. 30°31′10″ сх. д. / 50.406561111111° пн. ш. 30.519572222222° сх. д.
Розташування	Київ
Тип	мозаїка
Початок будівництва	1960
Побудовано	1961
Адреса	Деміївська площа

Моза́їки автовокза́лу — декоративна мозаїчна композиція в інтер'єрі Київського центрального автовокзалу (Деміївська площа, 3), яка складається з близько десяти панно.

Історія створення

У 1957—1961 роках за проєктом архітекторів Авраама Мілецького, І. Н. Мельника й Едуарда Більського збудували Київський центральний автовокзал.

Комплексним вирішенням інтер'єру автовокзалу займались українські художники Ада Рибачук і Володимир Мельниченко у 1960—1961 роках.

Будинок центрального автовокзалу в Києві — перша спільна робота архітектора Авраама Мілецького і творчого дуету Ади Рибачук і Володимира Мельниченка. Митці зробили дизайн, кольорову пластику, декоративно-монументальні роботи і ескізи панно для цієї будівлі.^[1]

У травні 2015 року почалася масштабна реконструкція Центрального автовокзалу. Повністю оновили інтер'єр будівлі. Новина про реконструкцію викликала занепокоєння у митців і культурологів щодо можливого знищення мозаїки. Проте, як і запевнило керівництво автостанції, всі мозаїчні композиції були збережені і відновлені.^[2]

Опис

Стіни інтер'єру автовокзалу прикрашають близько десяти мозаїк. Візерунками з каменю облицьовані також колони у фоє. На них зображені київські пейзажі, столичні автотраси, автомобілі й автобуси, а також Москва — тодішній обов'язковий ідеологічний атрибут залежності України.

У мозаїчно-керамічному панно використовувалося поєднання керамічної плитки й кольорових цементів.

Як зазначила авторка Ада Рибачук, під час оформлення приміщень важливо замислюватися про те, хто і з яким настроєм буде приходити в той чи інший простір. На її переконання, важливо думати не тільки про колір стін, але і про їхню пластику.^[2]