Парк Священний ліс

Парк Свяще́нний ліс (італ. Sacro Bosco, італ. Parco dei Mostri) — уславлений італійський садово-парковий ансамбль другої половини XVI ст. біля замку родини Орсіні у місті Бомарцо, неподалік Вітербо. Відомі також інші назви ансамблю — Парк Бомарцо, Парк монстрів.

Покинутий скарб паркової культури

Замок-фортеця родини Орсіні. Фото 2007 року.

Бомарцо — невелике італійське місто неподалік Вітербо. Відоме тим, що тут розташований замок-фортеця родини Орсіні. Фортецю перебудували у житловий корпус палацового типу при збереженні фортифікаційних функцій і споруд.

У середині XVI століття тут виник дивацький парк з низкою павільйонів і паркових скульптур у стилі маньєризму. Парк з монстрами був занедбаний і декілька століть перебував покинутим.

Відновлена історія створення

Були втрачені сторінки створення дивацького парку та його павільйонів. Історія створення садово-паркового ансамблю відновлена частково лише у XX столітті.

За даними дослідників, парк Бомарцо після століть покинутості й забуття був придбаний родиною Беттіні. У 20 столітті розпочалася його реставрація за підтримки Інституту історії та архітектури Риму, а також Французької академії у Римі.

Частково відновлений садово-арковий ансамбль доби маньєризму (паркові скульптури залишені у поруйнованому стані) був наново відкритий для відвідин 1954 року. Повернули йому і історичну, первісну назву — Священний ліс.

Ініціатива створення незвичного саду належить кондотьєру П'єр франческо Орсіні (помер чи то у 1574, чи то у 1588 році). Проект створення парку Священний ліс належить Пірро Лігоріо (бл. 1510—1583).

Будівельні роботи розпочали у 1548 році. Галявини парку поступово прикрашали велетенськими міфологічними скульптурами, серед котрих морське божество Протей та фонтан Нептун, дві фігури богині Церери, жінка-змія Єхидна, велетенська німфа, що спить, богиня помсти Фурія. Серед несподіванок парку — бойовий слон Ганнібала, Дракон у двобої з собакою та левом, Геракл у двобої з Какусом, Похилений будиночок. Серед вдалих аттакцій — велетенська маска, названа Брама до пекла, що стала символом парку. Роботи були закінчені 1580 року.

Призначення всіх — здивувати відвідувачів, вплинути на їхню свідомість незвичним та його велетенськими розмірами. Водночас відвідувач із досвідом, що бачив не один декоративний сад у Італії, помічав відсутність у саду античних скульптур чи їхніх копій, а скульптури саду монстрів велетенські, але грубуватої, ремісничої роботи.

Садово-парковий ансамбль має і власну меморіальну частину. Це Храм на честь померлої 1560 року дружини Орсіні — Джулії Фарнезе. Меморіальний храм створили за проектом архітектора і садівника Джакомо да Віньола, автора і будівника Вілли Джулія у Римі.

Скульптурну програму саду пов'язують із поемами Лудовіко Аріосто «Несамовитий Роланд» та Бернардо Тассо «Флоридант».

Складові частини, павільйони і паркові скульптури

Садово-парковий ансамбль має близько тридцяти паркових павільйонів та садових скульптур. Серед них —

Похилений будиночок
Мініатюрний Сад природи
Храм вічності
Велетенська черепаха
Скульптура Пегас
Протей
Дві Сірени
Бойовий слон Ганнібала
Дракон
Геракл, що перемагає Какуса
Афродіта
Фонтан Нептун
Триголовий пес Цербер
Жінка-змія Єхидна
Леви
Велетенська німфа, що спить
Богиня помсти Фурія
Дві скульптури богині Церери
Садовий театр просто неба
Брама до пекла та ін.

Галерея фото

Парк Священний ліс у культурі 20 ст.

Дивацький парк Священний ліс серед перших відвідав 1938 року іспанський художник Сальвадр Далі. Враження від історичного парку з монстрами знайшли відбиток у його картині «Спокуси Св. Антонія».
1950 року про парк монстрів створив документальну кінострічку Мікеланджело Антоніоні.
Низку фото 1953 року створив фотограф Брассай.
Про парк у Бомарцо існує декілька відгуків різних письменників і статей у різних виданнях. Створена навіть одна опера.

Джерела

Kretzulesco-Quaranta E. Incantesimo a Bomarzo. Firenze: Sansoni, 1960
Theurillat J. Les mystères de Bomarzo et des jardins symboliques de la Renaissance. Genève: Les Trois anneaux, 1973
Calvesi M. Il sacro bosco di Bomarzo. Roma: Lithos, 1998
Haase H. Les jardins de Bomarzo [1982]. Paris: Seuil, 2000
Calvesi M. Gli incantesimi di Bomarzo. Il Sacro Bosco tra arte e letteratura. Milano: Bompiani, 2000
Sheeler J. Le Jardin de Bomarzo — Une énigme de la Renaissance. Arles: Actes Sud, 2007
Guidoni E. Il Sacro bosco di Bomarzo nella cultura europea. Vetralla: D. Ghaleb, 2006