У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Пинзеник.
Олеся Олександрівна Пинзеник ( 31 липня 1977, Іршава, Закарпатська область) — українська громадська діячка, що переважно займається природозахисною діяльністю у Києві, депутатка Київської міської ради.
Життєпис
Народилася 31 липня 1977 року в Іршаві Закарпатської області. 1994 року переїхала до Києва[2].
1998 — бакалавр економіки, друга додаткова спеціалізація — «політологія» (НаУКМА)[3].
2000 — магістр політології НаУКМА[4].
Починала кар'єру у проєктах USAID[2] та ПРООН. 2002 року почала працювати в KPMG, у 2004 році почала працювати керівницею аудиторських проєктів у офісі KPMG у Нью-Йорку.
2007 року стала менеджеркою інвест-проєктів Merit Invest[5]. З грудня 2019 року працює радницею генерального директора ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво».
Депутатство
У 2015 році Пинзеник двічі балотувалася до Київради від «Самопомочі». У січні вона програла Юрію Сулизі з БПП на довиборах по мажоритарному округу в Дарницькому районі, а у жовтні перемогла на чергових виборах по «мажоритарці» в окрузі 9 (Голосіївський район). У Київраді VIII скликання входила до складу фракції «Самопоміч» та постійної комісії з питань екологічної політики. У 2018, після розпаду фракції «Самопоміч», стала позафракційною.[6]
2020 року переобралася від партії УДАР у Голосіївському районі столиці (округ 1)[7].
У 2021 році стала радницею уповноваженого Верховної ради України з прав людини по Києву та Київській області[3].
Діяльність
Навесні 2017 року вимагала розслідувати законність придбання 200 підземних сміттєвих баків[8].
2017 - співавтор рішення «Про припинення розміщення заїжджих пересувних цирків-шапіто з тваринами на території міста Києва»[9].
У 2018 році вимагала від київської влади, Міністерства культури та ДАБІ зупинити будівництво багатоповерхівки упритул до Музею видатних діячів української культури[10]. Тоді ж вимагала не допустити забудови Совських ставків[11].
У першій половині 2020-х років продовжувала займатися темою збереження Совських ставків[12], зокрема організовувала толоки задля прибирання прилеглої території[13][14]. Також виступала проти проєктів нової забудови історичного центру[15] та природохоронних зон Києва, зокрема Труханого острову[16], Жукового острову[17], ландшафтного заказника «Троєщинські луки», який був створений завдяки її зусиллям[18][19].
Співініціатор перейменування проспекту Космонавта Комарова на проспект Любомира Гузара[20], вулиці Московської на вулицю Князів Острозьких[21].
У 2023 році ініціювала перейменування площі Льва Толстого на Українських Героїв та станції метро Площа Льва Толстого на Площа Українських Героїв[22][23].
У 2023 році разом з Адою Роговцевою подала клопотання про присвоєння Ліні Костенко звання Почесний громадянин Києва.[24] Звання було присвоєне у 2024.[25]
Пинзеник сприяла ініціативі вшанування пам'яті загиблого захисника України Григорія Цехмістренка та присвоєння школі № 89 його імені[26]. Була ініціаторкою закладання у Голосіївському парку Алеї пам'яті захисників України, які були страчені у російському полоні у ніч з 28 на 29 липня 2022 року в Оленівці[27].
У квітні 2024 року з ініціативи Пинзенник Олександрівську лікарню було перейменовано на Свято-Михайлівську.[28][29]
У лютому 2025 звернулася до мера міста щодо повернення назви на честь гетьмана Івана Мазепи (яку вулиця мала до 2010 року) вулиці Лаврській[30].
До червня 2025 Пинзеник, як депутат міської ради, стала ініціаторкою створення 18 нових об'єктів природно-заповідного фонду на території Києва, загальною площею 3454 га. Також була ініціаторкою рішень Київради «Про введення мораторію на вирубку зелених насаджень у межах природно-заповідного фонду міста Києва», «Про створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України», «Про організаційно-правові заходи щодо захисту ландшафтного заказника місцевого значення „Протасів Яр“ імені Романа Ратушного».[31]
Особисте життя
Дядбко - ексміністр економіки Віктора Пинзеника[4].
Чоловік - підприємець Олег Борисович Рожко[32][33]. Доньки[34] Софія та Марія[35][3]. У 2023 удочерила шестирічну Олександру з Маріуполя[36].
Займається пошуковою екологічною діяльністю[37].
Відзнаки та нагороди
Публікації
Примітки
Посилання