Плоске (Броварський район)

село Плоске
Герб Прапор
Покровська церква, 1888-89 рр.
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Броварський
Тер. громада	Великодимерська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32060070170034518
Облікова картка	Село Плоске
Основні дані
Засноване	1624
Населення	1726[1]
Площа	3,59 км²
Густота населення	559,05 осіб/км²
Поштовий індекс	07450
Телефонний код	+380 4594
Географічні дані
Географічні координати	50°32′16″ пн. ш. 31°6′1″ сх. д. / 50.53778° пн. ш. 31.10028° сх. д. / 50.53778; 31.10028
Середня висота над рівнем моря	110 м
Водойми	річка Став
Місцева влада
Адреса ради	Плоске, вул.Центральна, 2-А
Карта
Плоске
Плоске
Мапа
Плоске у Вікісховищі

Плоске́ — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Входить до складу Великодимерської селищної громади. Проживає у Плоскому понад 1700 людей. Загальна площа землі в адмінмежах колишньої Плосківської сільської ради — 2732,3 га. День села 14 жовтня.

Селом протікає річка Став, права притока Трубежа.

У судових документах 1624 р. Плоске згадується як володіння княгині Мар'яни Корецької. Там же говориться, що княгиня «осадила» вихідців з Димерки на власнім ґрунті.

За Гетьманщини село Плоске входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в Плоскому було 50 хат. За описом 1787 року в селі проживало 262 особи. Село було у власності різного звання «казених людей» і козаків.^[2]

З 1781 року Плоске у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.

У 1858 році тут нараховувалось 98 дворів, а у 1897 році — 213 дворів і 1100 осіб населення. Але розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх, бо основні дороги того часу обійшли село.

До більшовицького перевороту землі на правому березі Смолянки належать панам Барановському і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці.

У 1929 році в селі створюється ТСОЗ, а пізніше колгосп. 7 розкуркулених сімей вислано за Урал, «щоб не агітували і не шкодили суцільній колективізації».

Під час німецько-радянської війни Плоске було спалено, люди жили в землянках і «ліпках» — хатах з глини та очерету.

У Плоскому народився і жив Герой Радянського Союзу Іван Дяченко, який загинув при форсуванні Дніпра.

Ще зовсім нещодавно, при комуністах, селяни не мали великих достатків. У 1969 році в селі були 501 двір, 1640 осіб населення і всього 60 телевізорів, 6 холодильників, 4 мотоцикли.

В останні десятиліття тут працювало аграрне господарство, що славилось високими врожаями (нині ДПЗ «Плосківський»).

За період з 1920 до 1965 рр. адміністративне підпорядкування Плоского змінювалось, село належало:

• з 1920 року до Гоголівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії
• з 1923 року до Гоголівського району Київського округу Київської губернії
• з 1925 року до Великодимерського району Київського округу
• з 1927 року до Броварського району Київського округу
• з 1930 року до Великодимерського району
• з 1963 року до Бориспільського району Київської області
• з 1965 року і донині до Броварського району

У селі Плоске знаходиться дерев'яна Покровська церква, збудована 1890 року.

Про Плосківську школу згадано у літописах Києво-Печерської лаври наприкінці XVIII ст. Спочатку школа була двокласною церковнопарафіяльною, а в 1903—1907 рр. стала чотирикласною.

У 1930 р. школа стає семирічкою. Архівні дані засвідчують, що у 50-х роках у школі було: учителів — 13, дітей 1-3-х класів  — 63, 4-7-х  — 142.

У 1958 р. семирічну школу претворено на восьмирічну, освіту здобували 240 дітей. Завучем школи працював О. П. Таран.

У 1969 р. було збудоване нове приміщення навчального закладу, велику допомогу школі надає місцевий радгосп «Плосківський». Кількість учнів зросла до 387, а у 1975/1976 навчальному році у школі навчалось 405 учнів.

У період з 1977 р. до 2001 р. 40 учнів закінчили Плосківську загальноосвітню школу I—III ступенів із золотими та срібними медалями.

У 2000/2001 навчальному році навчалося 336 учнів, працювали 34 вчителі. У 2024/2025 навчальному році у Плосківському ліцеї навчалося 244 здобувачі освіти, працювали 29 вчителів.

• Волинський Кость Петрович (1922, Плоске — 2007) — український літературний критик.
• Волоха Петро Федосійович — кандидат економічних наук, Герой Соціалістичної Праці, кавалер трьох орденів Леніна, директор ДПЗ «Плосківський».
• Волоха Алла Петрівна — український лікар-імунолог, інфекціоніст, доктор медичних наук.
• Волоха Микола Петрович  — доктор технічних наук в галузі машинобудування, професор НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського".
• Давиденко Опанас Сакович — за бойові заслуги нагороджений орденом Леніна.
• Дяченко Іван Давидович — Герой Радянського Союзу, народився в с. Плоске, до війни працював бригадиром будівельної бригади, загинув 5 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра. Похований у братській могилі с. Бортничі.
• Касян Іван Павлович — учасник бойових дій німецько-радянської війни, розвідник. Нагороджений трьома орденами Слави.
• Касян Галина Михайлівна (дружина І. П. Касяна) — передова доярка ДПЗ «Плосківський», нагороджена двома орденами Леніна, орденом «Знак пошани» та медалями за трудову діяльність.
• Коротенко (Какун) Ольга Миколаївна (народилась у 1951 р.) — у 1974 р. стала однією з найкращих доярок УРСР, надоївши понад 5 тис. л молока від кожної корови на місцевій фермі. Отримала орден Трудового червоного прапора. У 2001 р. була нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружена, має двох дітей.
• Топіха Віталій Володимирович — кавалер ордена за мужність(посмертно) в російсько - українській війні.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• За ред. І. Л. Лікарчука. Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне — К.:Вид. О. М. Ешке, 2002. — 528 с.
• І. Доцин. Історія поселень Броварського краю. Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640 с./Сер."Броварська минувшина"/

• Офіційний сайт села Плоске
• Плосківська сільська рада на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Офіційний сайт Броварського району^{[недоступне посилання з квітня 2019]}