Полоник Андрій Васильович
![]() Полоник Андрій Васильович (нар. 19 березня 1961, Донецьк, Україна — пом. 20 листопада 2020, Київ, Україна) — український художник-скульптор, член Спілки художників України, педагог, активний учасник міжнародного симпозіумного руху, виставок. ЖиттєписНародився в 1961 р. у Донецьку, в сім'ї заслуженого діяча мистецтв УСРСР Василя Полоника (р.1930) та хирурга-травматолога Зінаіди Павлівни (дів. Філатова, р.1936). Навчався в Республіканській художній школі ім.Тараса Шевченка (нині Державний художній ліцей ім. Тараса Шевченка) та Київському художньому інституті (закінчив у 1985, нині НАОМА відділення скульптури, майстерня В. Бородая). Після захисту диплому повернувся до рідного Донецька, працював разом із батьком, відомим радянським скульптором Василем Полоником.[1] Займався творчою діяльністю, їздив на скульптурні симпозіуми, брав участь у виставках. З 1987-2006 років працював викладачем Донецького художнього училища[2] (нині Донецький художній коледж). Член Національної спілки художників України (з 1987). [3] У 2006 переїхав з сім'єю у м. Київ, де викладав у Державному художньому ліцеї ім. Тараса Шевченка Помер митець на 59 році життя, 20 листопада 2020 року. Похований на Білому кладовищі у м. Києві (м. Вишневе) . ТворчістьУ 1992 році Андрій Полоник разом з О.Сухолітом, О.Рідним почав працювати над багаторічним проектом «Азбука» м.Київ. Виявилось, що його займають зовсім не банальні та традиційні теми у творчості. Це була нова версія створення Світу, виникнення та існування людини, відмінна від канонів соціалістичного реалізму. Полоник продовжив працювати у Донецьку, де брав участь у республіканських та всесоюзних виставках. Мистецький доробок митця складається з несподіваних, часто гротескних портретів, примхливих жіночих постатей, загадкові «неоантичні» об’єкти, в яких як і завжди віддзеркалюється яскрава індивідуальність їх автора... На певному творчому етапі митець занурився у біблійні теми, зокрема, євангельські сюжети. З’являються багатофігурні, складно скомпоновані, мініатюрні, витончені за пластикою рельєфи «Оплакування», «Покладання у гроб», «Богородиця»[4]. Вони сполучають у собі рафіновану духовність, неординарність (митець наслідує певні іконографічні канони). Виникає таке дивне змішування справжнього і несправжнього, відвертого і втаємниченого, земного і астрального світів. З певним дотриманням канонів християнської іконографії, Андрій Полоник залишався вільним неповторним художником, яскравою творчою особистістю. Образ «Богородиці з немовлям», улюблена тема скульптурних і графічних творів майстра. Канонічні зображення у творах останніх років перевтілились в досить побутовий сюжет - «Мати з дитиною». З вільним трактуванням і м'якою пластикою ліній та форм. Виставка в київській галереї «Триптих», що пройшла на початку 2006 показала яскравого і зрілого Андрія Полоника. Це був виставковий дует з О.Сухолітом. Маленькі теракотові жіночі фігурки Андрія займали частину експозиції. Вони стали своєрідними живими щирими пульсуючими акцентами. Починаючи з літа 2005 до 2019 тривав важкий та такий продуктивний для митця пленер у кримському селищі Скалистому. Біблійні композиції Андрія Полоника з мініатюрних, камерних, інтер’єрних тут перетворилися на великі, монументальні. Вражає глобальна брила з сюжетом «Поклоніння волхвів», з примхливим плетивом орнаментальних та фігурних пласких зображень. При збереженні творчої неординарності, з’являються неперевершені гарні, іронічні «купальниці» створені Андрієм Полоником в Криму з сяючого вапняку. Це дивовижні за виразністю, граціозністю і монументальністю паркові скульптури чекають ще на своїх поціновувачів. Там у 2008-17 роках Андрій Полоник працював над великим проектом, який вважав для себе дуже важливим, створював різьблену кам'яну Свято-Успенську церкву у м.Бершаді Вінницької області. Остання виставка творів Андрія Полоника відбулася у 2020: він брав участь у виставці творів викладачів ДХСШ «Шкільний альбом» у мистецькому центрі «Шоколадний будинок» (Київ). Були продемонстровані неймовірні за майстерністю і глибиною почуттів інтер’єрні рельєфи, зроблені зовсім недавно: «Закохані», «Мати з дитиною», «Поклоніння волхвів» й твір «Пастир». Творчий заповіт про любов, віру в прекрасне від митця і наставника Андрія Полоника. [5] Виставкова діяльність![]()
Сім'яДружина - українська архітекторка Полоник Наталя Василівна (дів. Кікіньова), донька Заслуженого українського художника Василя Кікіньова. Діти - донька Дар'я. Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia