Полоник Василь Петрович

Полоник Василь Петрович
Народився	13 лютого 1930(1930-02-13)[1] (95 років)  Привілля (Краматорський район), Слов'янський район, Артемівська округа, Українська СРР, СРСР[1]
Країна	Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вчителі	Лисенко Михайло Григорович
Членство	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Нагороди

Василь Петрович Поло́ник (нар. 13 лютого 1930, Привілля — 24 жовтня 1996^{[джерело?]}) — український скульптор; член Спілки художників України з 1958 року^[2]. Батько скульптора Андрія Полоника.

Народився 13 лютого 1930 року в селі Привіллі (тепер Краматорський район Донецької області, Україна). Протягом 1945—1950 років навчався у Ворошиловградському художньому училищі (викладач Віктор Мухін); у 1950—1956 роках навчався на скульптурному факультеті у Київському художньому інституті (викладач Михайло Лисенко). Дипломна робота — скульптура «В забої»^[2].

Член ВКП(б) з 1959 року. З 1960 року — голова Донецької організації Спілки художників України^[2]. Жив у місті Донецьку, за адресою вул. 50-річчя СРСР буд.159.

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

• «В забої» (1956, гіпс);
• «Портрет матері» (1957);
• «Портрет Героя Соціалістичної Праці В. Зубова» (1957);
• «Васько» (1958);
• «Портрет матері» (1959, деревина);
• «Петько» (1960);
• «Іра» (1960, гіпс);
• «Шахтар Донбасу» (1960, гіпс);
• «Сапер» (1965, чавунобетон);
• «Голова шахтаря» (1967, деревина);
• «Будівельниця» (1967, шамот);
• «Портрет робітника» (1970, оргскло);
• «Весна» (1973);
• «Азовський рибак» (1974);
• «Портрет архітектора П. Вігдергауза» (1974);
• «Портрет архітектора А. Лукіна» (1974);
• «Портрет архітектора В. Бучека» (1979);
• «Роздуми» (1979, граніт, оргскло);
• «Портрет письменника П. Байдебури» (1980);
• «Камінь скіфського кургану» (1990);

пам'ятники

Пам'ятник художнику Архіпу Куїнджі

• «Героям Громадянської Війни» у Вищому Луганської області (1957, співавтор скульптор Леонід Бринь);
• Володимиру Леніну в Макіївці (1970, бронза, граніт; архітектор Артур Лукін);
• обеліск «Перемога» в селі Дмитрівці Донецької області (1976, бетон, карбована мідь);
• Володимиру Леніну в Горлівці (1980);
• художнику Архіпу Куїнджі в Маріуполі (1984);
• композитору Сергію Прокоф'єву в селі Сонцівці Донецької області (1991);
• маршалу Федору Толбухіну в Донецьку (1995).

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.

• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року;
• Народний художник УРСР з 1982 року;
• Нагороджений орденами:
  • «Знак Пошани» (1960; за внесок у розвиток художнього мистецтва);
  • Трудового Червоного Прапора (1971).

• Полоник Василь Петрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 368.;
• Полоник Василь Петрович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 182.;
• Полоник Василь Петрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Полоник Василь Петрович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 467—468 . — ISBN 5-88500-042-5.