Полоцька єпархія (РПЦ)

православна єпархія^d

Полоцька єпархія
	Основні дані
Церква	Білоруський екзархат
Заснована	6 липня 1989
Єпархіальний центр	Полоцьк
Сайт	eparhia992.by
	;
	Полоцька єпархія у Вікісховищі

По́лоцька і Глубоцька єпархія (біл. Полацкая і Глыбоцкая епархія Полацкая і Глыбоцкая епархізагини) — єпархія Білоруської православної церкви, яка включає західну частину Вітебської області з центром у Полоцьке. Історично правлячі єпископи мали різні титулування: Полоцькі; архієпископи Полоцькі й Вітебські; Полоцькі, Вітебські й Мстиславські; Полоцькі й Великолуцькі єпископи Полоцькі й Віленські; Полоцькі й Глубокські.

Історія

Полоцька єпархія веде свою історію від 992 року, коли тут була заснована перша єпископська кафедра.^[1] Ця подія припадає на час правління князя Ізяслава, сина рівноапостольного Володимира і полоцької княгині Рогніди.

У X–XIII століттях у її склад входила територія з містами Вітебськ, Мінськ, Ізяславль, Логойськ, Слуцьк, Друцьк, Новогрудок, Орша, Лукомль.

З 1391 року кафедра отримала статус архієпархії.

Входила до канонічної юрисдикції: Києво-Литовської митрополії Константинопольського Патріархату (1315–1329, 1356–1362, 1415–1419); Київської митрополії (1620–1628). Після взяття Полоцька у 1563 року військами Івана Грозного на деякий час перейшла у відомство Московської митрополії.

З жовтня 1596 року по жовтень 1620 року, з серпня 1628 року по червень 1657 року єпархія лишалася без єпископа на чолі внаслідок переходу духовенства до унії. У 1662 році з активною антиправославною політикою влади єпархія остаточно припинила існування.

У 1833 році єпархія була відроджена й мала назву Полоцької й Віленської. У її склад увійшли землі Вітебскої, Віленскої й Курляндської губерній. З 1840 року єпархія йменувалась Полоцькою і Вітебською.

У 1840–1856 роках діяла Полоцька духовна семінарія. У 1856 році вона була переведена у Вітебськ, але і надалі іменувалася Полоцькою до грудня 1871 року.

До початку Другої світової війни на Полоцькій землі не лишилося жодного діючого храму. Єпархія припинила своє існування.

Під час війни відкрилося кілька храмів і Спасо-Єфросиніїський монастир.

У 1955 році у Вітебській області налічувалося 26 церков, але 10 з них та Спасо-Єфросиніївський монастир були закриті під час хрущовської антирелігійної компанії.

Церковне життя почало відновлюватися тільки наприкінці 1980-х роках. 6 липня 1989 року Полоцька єпархія була відроджена.

Сучасний стан

Територія єпархії включає: території Браславського, Верхньодвінського, Глубокського, Докшицького, Міорського, Полоцького, Поставського, Россонського, Ушацького, Шарковщинського районів.

Кафедральні собори — Богоявленський (Полоцьк), Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Глибоке).

Налічує (2012): 100 приходів; 63 священнослужителі (59 священників, 4 диякона).

Правлячий архієрей з 10 серпня 1997 року — Феодосій (Більченко), архієпископ Полоцький і Глубокський.

Благочинні округи

Полоцьке благочиння (16 приходів)
Глубокське благочиння (18 приходів)
Браславське благочиння (8 приходів)
Верхньодвинське благочиння (9 приходів)
Докшицьке благочиння (13 приходів)
Міорське благочиння (14 приходів)
Поставське благочиння (7 приходів)
Шарківщинське благочиння (8 приходів)
Россонське благочиння (2 приходу)
Ушачське благочиння (5 приходів)^[2]
Спасо-Евфросиніївский жіночий монастир (Полоцьк, вул. Євфросинії Полоцької, 89.)
Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир (Браслав, вул. Радянська, 38)
Свято-Михайловський Березвечський жіночий монастир (Глибоке, вул. Ф. Скоріни, 77)

Список єпархіальних архієреїв

Полоцька єпархія Київської митрополії

Єпископи полоцькі

невідомі

Мина^[pl] (1105—1116)
Ілія (1120—1128)
Косма Грек (1143—1156)
Діонісій (1167—1182/1183)
Николай Грек (1182/1183)
Калліст I
Володимир (1218)
Микола (1218)
Алексій (с 1231)
Сімеон I, св. (до 1271)
Іаков (1300^[3])
Григорій I (1331)

Архієпископи полоцькі

Феодосій Грек (1391—1415)
Фотій (1415)
Сімеон II (1450—1456

Архієпископи полоцькі и вітебські

Калліст II (1458—1459)
Сімеон III (? —1481)
Іона Глезна (? —1492)
Лука (1492—1503)
Евфимий (Окушкович-Босський) (1504—1512)
Сімеон IV (1513)
Іосиф (Русін) (1516—1523)
Кипріан I (?)
Нафанаїл I (1524—1533)

Архієпископи полоцькі, вітебські и мстиславські

Мисаїл (1534)
Сімеон V (1534—1549)^[4]
Герман (Литавар-Хребтович) (1551—1558)
Герасим (Корсак) (1558— ?)
Григорій (Волович) II (? —1562)
Арсений (Шишка / Шишко) (1562—1563)
Трифон (Ступишин) (1563—1566)
Варсонофій (Валах) (1563—1576)
Афанасій (Палецький) (1566—1568)
Антоній (1568 — 1572)
Феофан (Рпинський) (1576—1588)
Кипріан II (? — 1579)
Афанасій (Терлецький)^[pl] (1588—1591/1592)
Нафанаіл (Селицький-Белицький)^[pl] (1592—1595)
Григорій (Загорский) (1595—1596)
Мелетій (Смотрицький) (1620—1628) вибув до унії
Іоасаф (1629) вибув до унії
- Сильвестр (Косов) (1635—1654) в/у, митр. Київський
Іоаким (Д'яконович) (1654/1655—1656)

Єпископи полоцькі і вітебські

Каллист (Дорофеевич-Риторайський) III (червень 1657—1662)

Полоцька єпархія Російської православної церкви

Єпископи полоцькі і віленські

Смарагд (Крижановський) (30 квітня 1833 — 5 червня 1837)
Ісидор (Никольський) (5 червня 1837 — 6 квітня 1840)

Єпископи полоцькі і вітебські

Василь (Лужинський) (7 липня 1840 — 27березня1866)
Савва (Тихоміров) (16 червня 1866 — 7 грудня 1874)
Вікторін (Любімов) (7 грудня 1874 — 6 березня 1882)
Маркелл (Попель) (6 березня 1882 — 25 лютого 1889)
Антонін (Державін) (14 березня 1889 — 3 сентября 1893)
Олександр (Закке-Заккіс) (3 вересня 1893 — 18 липня 1899)
Тихон (Ніканоров) (20 серпня 1899 — 4 червня 1902)
Серафим (Мещеряков) (4 червня 1902 — 25 липня 1911)
Никодим (Боков) (25 червня 1911 — 8 березня 1913)
- Пантелеймон (Рожновський) (3 листопада — 18 грудня 1913) в/у, еп. Двінський
Володимир (Путята) (8 березня 1913 — 11 липня 1914)
Іннокентій (Ястребов) (11 липня 1914 — 10 січня 1915)
Кіріон (Садзаглишвілі) (10 січня 1915 — 1 серпня 1917)
Іннокентій (Ястребов) (вересень 1917 — 6 березня 1918)
- Пантелеймон (Рожновский) (1918) в/у, еп. Двинський
Серафім (Александров) (19 березня 1918 — 22 квітня 1918)
Іоанн (Поммер) (22 квітня 1918 — вересень 1918)
Іннокентій (Ястребов) (вересень 1918—1926)
- Нектарій (Трезвінський) (1924—1925) в/у
- Алексій (Буй) (1925—1926)
Павлін (Крошечкін) (14 жовтня 1926 — 1 грудня 1927)
Гавріїл (Воєводін) (грудень 1927 — грудень 1928)
Микола (Покровський) (1931—1933)
Тихон (Русінов) (13 лютий 1933 — 27 липня 1935)
- Феофан (Семеняка) (1935) в/у
Афанасій (Мартос) (1941—1944)
- Питирим (Свірідов) (1949—1959) в/у
Димитрій (Дроздов) (23 липня 1989 — 7 липня 1992)

Єпископи полоцькі і глубокські

Гліб (Савін) (12 серпня 1992 — 28 грудня 1996)
Філарет (Вахромєєв) (28 грудня 1996 — 17 липня 1997) в/у, митр. Мінський
Феодосій (Більченко) (з 10 серпня 1997)

Галерея

Примітки

↑ Апанович К. О. Формування #християнський традицій на терени древней Руси #і Беларуси. // Этнокультурное розвиток Беларуси у XIX — початку XXI у.: матеріали междунар. науч.-практ. конф. / редкол. : Т. А. Новогродский (отв. ред.) [і др.]. Мінський: БГУ, 2011. З. 153—157.
↑ Полоцкая єпархія.
↑ Иаков (епископ полоцкий) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
↑ Никольский А. И. Симеон (архиепископ Полоцкий) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

Література

- Горидовец В. Церковная жизнь на территории Полоцко-Витебской епархии в период немецкой оккупации в 1941—1944 годах // Вестник церковной истории. 2008. № 2(10). С. 279—284.
- Полоцкая епархия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)