Поль-Франсуа Фукар

Поль-Франсуа Фукар
фр. Paul Foucart
Народився	15 березня 1836(1836-03-15)[1]  Париж, округ Парижd
Помер	19 травня 1926(1926-05-19)[1][2] (90 років)  Париж, округ Парижd
Країна	Франція[3]
Діяльність	археолог, класичний філолог, викладач університету, epigrapher, еллініст, вчитель, історик релігії, historian of classical antiquity, історик
Галузь	епіграфіка[4], класична філологія[4], класична археологія[4], історіографія релігіїd, історія[4], Стародавній світ[4] і елліністичний період[4]
Alma mater	Вища нормальна школа
Відомі учні	Саломон Рейнахd
Знання мов	давньогрецька, латина[4], німецька і французька[1][4]
Заклад	Колеж де Франс[5], Колеж де Франс, Французька школа в Афінахd, ліцей Карла Великого, Ліцей Бонапартаd, Французька школа в Афінахd і Колеж де Франс
Членство	Прусська академія наук, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Ліга французької батьківщини, Академія надписів та красного письменства (1926)[6], Баварська академія наук і Society for the Promotion of Hellenic Studiesd
Діти	Жорж Фукарd
Нагороди

Поль-Франсуа Фукар (фр. Paul François Foucart; 1836—1926) — французький археолог.

Обіймав посаду викладача в ліцеях Карла Великого і Бонапарта (1868—1870). З 1874 року читав в Collège de France курс грецьких старожитностей та епіграфіки, а з 1877 року зайняв там посаду професора. Наступного року обраний членом академії написів, а в 1879 році призначений директором афінської школи, і лише 1890 року знову посів посаду професора Collège de France.

Член-кореспондент Петербурзької Академії наук з 4 грудня 1893 року з історико-філологічного відділення (розряд класичної філології та археології)^[7].

• «Inscriptions recueillies à Delphes» (1866);
• «Mémoires sur les ruines et l ' histoire de Delphes» (1868);
• «Mémoire sur l affranchissement des ésclaves par forme de vente à une divinité» (1867);
• «Des associations religieuses chez les Grecs» (1873);
• «Mélanges d épigraphie grecque» (1881).

Фукар, Поль Франсуа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXVIa. — С. 858. (рос. дореф.)