Полівінілпіролідон

Полівінілпіролідон
Назва за IUPAC	1-ethenylpyrrolidin-2-one
Інші назви	PVP, Povidone PVPP, Crospovidone, Polyvidone PNVP Poly[1-(2-oxo-1-pyrrolidinyl)ethylen] 1-Ethenyl-2-pyrrolidon homopolymer 1-Vinyl-2-pyrrolidinon-Polymere
Ідентифікатори
Абревіатури	PVP, PVPP, NVP, PNVP
Номер CAS	9003-39-8
Номер EINECS	618-363-4
KEGG	C19509
Назва MeSH	D02.455.326.271.884.533.699, D03.383.773.812.615, D05.750.716.721.838, D25.720.716.721.838 і J01.637.051.720.716.721.838
ChEBI	53248
SMILES	N1(C(CCC1)=O)[C@@H](C*)*
InChI
Номер Бельштейна	10781921
Номер Гмеліна	1451700
Властивості
Молекулярна формула	(C6H9NO)n
Молярна маса	2,500 – 2,500,000 g·mol−1
Зовнішній вигляд	white to light yellow, hygroscopic, amorphous powder
Густина	1.2 g/cm3
Тпл	150 to 180
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Полівінілпіролідон ( ПВП ), який також називають полівідоном або повідоном, є водорозчинним полімером, що складається з залишків мономеру N-вінілпіролідону . ^[1]

Починаючи з 1950-х років PVP використовувався для збільшення об’єму плазми, що використовується в лікуванні постраждалих від травм . Він не є найкращим зібльшувачем об’єму через його здатність провокувати вивільнення гістаміну, а також залежність його дії від групи крові пацієнта.

Він використовується як сполучна речовина у багатьох таблетках; ^[2] оскільки при прийомі всередину він просто проходить через організм, не взаємодіючи з ним.

ПВП, змішаний з йодом, утворює комплекс, який називається повідон-йодом, і має дезінфікуючі властивості. ^[3] Цей комплекс використовується в різних продуктах, таких як розчини, мазі, песарії, рідке мило та хірургічний одяг.

PVP використовується в деяких контактних лінзах та їх пакувальних розчинах. Він зменшує тертя, тим самим діючи як мастило або змочувальний агент. Прикладами цього використання є контактні лінзи Bausch & Lomb Ultra з технологією MoistureSeal ^[4] та розчин для упаковки контактних лінз Air Optix (як інгредієнт, який називається "сополімер 845"). ^[5]

PVP використовується як мастило в деяких очних краплях. ^[6]

PVP також використовується в багатьох галузях техніки:

• як зв'язуюча речовина у клейовій паличці та термоп^{[джерело?]}лавких клеях 
• як спеціальна добавка для кераміки, склопластику, фарб
• як емульгатор і дезінтегрант для полімеризації розчину
• для збільшення роздільної здатності фоторезисторів для електронно-променевих труб (ЕЛТ) ^[7]
• у водному гартуванні металу
• для виробництва мембран, таких як фільтри для діалізу та очищення води
• як сполучний засіб та комплексоутворювач у препаратах, що використовуються в сільськогосподарських цілях, таких як захист рослин , обробка насіння та його покриття
• як засіб для підвищення розчинності ліків у рідких та напіврідких лікарських формах ( сиропи, м'які желатинові капсули ) та як інгібітор перекристалізації
• як поверхнево-активна речовина, диспергуючий засіб при синтезі наночастинок та їх самозбірці ^[8]
• як стабілізуючий агент у всіх неорганічних сонячних елементах ^[9]

PVP надзвичайно добре зв’язується з полярними молекулами завдяки своїй полярності . Це призвело до його застосування в покриттях для фотопаперу, що використовується при друці на струменевих принтерах, а також у фарбах для них.

PVP також використовується в засобах особистої гігієни, таких як шампуні та зубні пасти, у фарбах та клеях, які необхідно змочувати, таких як поштові марки та конверти старого зразка. Він також застосовувався у розчинах для контактних лінз та у розчинах для загартування сталі. ^{[10] [11]} PVP є основою ранніх формул для лаків та гелів для волосся, і все ще залишається компонентом деяких.

Як харчова добавка, PVP є стабілізатором і має номер E E1201 . PVPP (кросповідон) - це Е1202 . Він також використовується у виноробній промисловості при виробництві білого вина та деяких сортів пива .

У молекулярній біології PVP може бути використаний як блокуючий агент при аналізі Саузерн-блот як компонент буфера Денхардта . Він також надзвичайно добре поглинає поліфеноли під час очищення ДНК. Поліфеноли поширені в багатьох рослинних тканинах і можуть дезактивувати білки.

ПВП розчинний у воді та інших полярних розчинниках . Наприклад, він розчинний у різних спиртах, таких як метанол та етанол ^[12], а також у більш екзотичних розчинниках, таких як глибокий евтектичний розчинник, утворений хлоридом холіну та сечовиною (Релін). ^[13] У сухому вигляді це легкий лускуватий гігроскопічний порошок, який легко поглинає атмосферну воду у кількості до 40% своєї ваги. У розчині він має відмінні змочувальні властивості і легко утворює плівки. Це робить його хорошим як покриття або добавку до покриттів.

Вперше PVP був синтезований Уолтером Реппе, а в 1939 році був поданий патент на одне з похідних хімічної речовини ацетилену. Спочатку PVP використовувався як замінник плазми крові, а пізніше - в широкому спектрі застосувань у медицині, фармації, косметиці та промисловому виробництві. ^{[14] [8]}

1. ↑ Haaf, F.; Sanner, A.; Straub, F. (1985). Polymers of N-Vinylpyrrolidone: Synthesis, Characterization and Uses. Polymer Journal. 17: 143—152. doi:10.1295/polymj.17.143.
2. ↑ Bühler, Volker (2005). Polyvinylpyrrolidone Excipients for Pharmaceuticals: Povidone, Crospovidone and Copovidone. Berlin, Heidelberg, New York: Springer. с. 1–254. doi:10.1007/b138598. ISBN 978-3540234128.
3. ↑ PVP-Iodine. ispcorp.com. 2004.
4. ↑ Contact Lens Design & Materials: New Lens Technology Targets Improved Vision and Comfort. Contact Lens SPECTRUM. 1 травня 2014. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 27 вересня 2017.
5. ↑ Contact Lens Design & Materials: The Evolution of Contact Lens Wetting Agents. Contact Lens SPECTRUM. 1 жовтня 2009. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 27 вересня 2017.
6. ↑ Soothe Hydration Lubricant Eye Drops. Bausch & Lomb. Процитовано 27 вересня 2017.
7. ↑ Swei, J.; Talbot, J. B. (2006). Development of high-definition aqueous polyvinylpyrrolidone photoresists for cathode ray tubes. Journal of Applied Polymer Science. 102 (2): 1637—1644. doi:10.1002/app.23950.
8. ↑ ^{а б} Koczkur, Kallum M.; Mourdikoudis, Stefanos; Polavarapu, Lakshminarayana; Skrabalak, Sara E. (2015). Polyvinylpyrrolidone (PVP) in nanoparticle synthesis (PDF). Dalton Transactions (англ.). 44 (41): 17883—17905. doi:10.1039/C5DT02964C. PMID 26434727.
9. ↑ Li, Bo; Zhang, Yanan; Fu, Lin. Surface passivation engineering strategy to fully-inorganic cubic CsPbI 3 perovskites for high-performance solar cells (PDF). Nature: 8.
10. ↑ Fischer, Frank; Bauer, Stephan (2009). Ein Polyvinylpyrrolidon (PVP): ein vielseitiges Spezialpolymer – Verwendung in der Keramik und als Metallabschreckmedium. Keramische Zeitschrift. 61 (6): 382—385.
11. ↑ Göthlich, Alexander; Koltzenburg, Sebastian; Schornick, Gunnar (2005). Funktionale Polymere im Alltag: Vielseitig. Chemie in Unserer Zeit. 39 (4): 262—273. doi:10.1002/ciuz.200400346.
12. ↑ Wohlfarth, C (2010). Thermodynamic Properties of Polymer Solutions.. Landolt-Börnstein, New Series, Group VIII, Volume 6D. Landolt-Börnstein - Group VIII Advanced Materials and Technologies. Т. 6D2. Springer Verlag. с. 1266—1267. Bibcode:2010LanB..6D2.1266W. doi:10.1007/978-3-642-02890-8_752. ISBN 978-3-642-02889-2.
13. ↑ Sapir, L.; Stanley, CB.; Harries, D. (2016). Properties of Polyvinylpyrrolidone in a Deep Eutectic Solvent. J. Phys. Chem. A. 120 (19): 3253—3259. Bibcode:2016JPCA..120.3253S. doi:10.1021/acs.jpca.5b11927. OSTI 1424493. PMID 26963367.
14. ↑ Fischer, Frank; Bauer, Stephan (2009). Polyvinylpyrrolidon. Ein Tausendsassa in der Chemie. Chemie in Unserer Zeit. 43 (6): 376—383. doi:10.1002/ciuz.200900492.