за вагомий внесок у розвиток міста Броварів, що сприяло піднесенню його авторитету як на державному, так і на міжнародному рівнях
Статус
вручається
Нагородження
Перше:
14 вересня 1967
Останнє:
25 травня 2023
Нагороджено:
32
Нагороджені:
Черговість
«Поче́сний громадяни́н мі́ста Бровари́», відповідно до офіційного положення, — найвища відзнака територіальної громади міста Бровари. Присвоюють громадянам України та інших держав, а також особам без громадянства, які своєю професійною та громадською діяльністю зробили вагомий внесок у розвиток міста, що сприяло піднесенню його авторитету як на державному, так і на міжнародному рівнях[1]. Відзнаку надають рішенням Броварської міської ради[2].
З 14 серпня 2014 року звання присвоюють також посмертно[2].
Підстави для присвоєння звання
Відповідно до положення про звання «Почесний громадянин міста Бровари», відзнаку надають[1][2]:
за видатні заслуги на загальнодержавному рівні в галузі науки, техніки, культури, мистецтва, фізичної культури та спорту, виховання та освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки, утвердження законності, правопорядку та громадської безпеки, зміцнення миру та міжнародного співробітництва, розвитку економіки та виробництва, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, підприємництва;
Особа, що отримала звання «Почесний громадянин міста Бровари», має право на низку соціальних та інших пільг, які відшкодовують з місцевого бюджету Броварів[1][2].
Позбавлення звання
Звання позбавляють рішенням Броварської міської ради за поданням комісії з розгляду кандидатур на присвоєння звання «Почесний громадянин міста Бровари» у випадку набуття чинності стосовно особи обвинувального вироку суду або здійснення діяльності, несумісної з почесним званням.[1][2]
Перелік почесних громадян Броварів
За даними Броварської міської ради, станом на травень 2023 року звання «Почесний громадянин міста Бровари» мають 32 особи.
Ветеран - будівельник.Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР (1981р.). Нагороджений грамотою Президії Верховної Ради Української РСР(1982р.). Освіта вища. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут 1968 році. Працюав на Броварському заводі порошкової металургії з 1962 по 1994 роки на посаді начальника управління капітального будівництва. За його безпосередньою участю побудований та введений в експлуатацію перший в УРСР комплексний завод по випуску залізних порошків та ввиробів із них та інші коомплекси. Вагомий вклад внесений у будівництво об'єктів Броварського промвузла по забезпеченню м.Бровари енергоносіями: газом, електроенергією, теплом, водою, каналізацією, а також житлових та соцкультпобутових, шкільних і дошкільних об'єктів.[джерело?]
Український релігійний діяч, пастор та єпископ. Народився в селі Савенці на Київщині. З 1969 року проживав у Броварах, де працював водієм, а згодом служив дияконом і пастором місцевої церкви. У 1991 році емігрував до США, де з 1993 по 2020 рік був старшим пастором церкви «Слов'янський християнський центр» у місті Такома, штат Вашингтон. Під його керівництвом церква стала однією з найбільших п'ятидесятницьких громад у діаспорі, налічуючи понад 2300 членів. Петро Саєнко активно сприяв встановленню побратимських відносин між Броварами та Такомою. У 2021 році йому посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бровари».