Поштові марки Словаччини
Історія пошти та поштових марок Словаччини умовно поділяється на періоди, які відповідають поштовим системам держав, у складі яких знаходилась територія Словаччини (до 1918 року у складі Австро-Угорщини, 1918—1939 рр., 1945—1992 рр. — Чехословаччини), період незалежності Першої Словацької Республіки (1939—1945 рр.) та сучасної Словацької Республіки (з 1993 року). 1919.jpg) Ранній розвиток поштиІсторія пошти Словаччини відстежується з тих часів, коли словацькі землі знаходились у складі Австро-Угорщини (до 1918 р.). На цьому етапі тут працювала угорська пошта і для оплати кореспонденції майже до 28 лютого 1919 року використовувались марки Угорського королівства, угорські цільні речі[ru] були в обігу до жовтня 1919 року.[1] З листопада 1918 року до березня 1939 року територія Словаччини була частиною Чехословаччини та обслуговувалась чехословацькою поштою. У поштовому обігу у цей період знаходились знаки поштової оплати.[1] Випуски поштових марокПерша Словацька РеспублікаУ березні 1939 року, внаслідок поділу Чехословаччини після Мюнхенської угоди 1938 року, була проголошена Словацька Республіка — держава-сателіт нацистської Німеччини. 21 березня 1939 року в обігу поступили перші марки Словацької республіки — чехословацькі марки 1929—1938 років з червоною або синьою над печаткою словац. «Slovenský stát / 1939» («Словацька держава 1939»). У вересні того ж року була випущена серія «Національні костюми», яка складається з трьох марок оригінальних рисунків з написом «Slovensko»[1][2] Перша комеморативна марка вийшла у вересні 1939 року. Вона була присвячена 10-й річниці з дня смерті Йозефа Мургаша (1864—1929), словацького винахідника та живописця.[2] Остання серія з шести марок Словацької республіки з портретом президента Й. Тисо була випущена у березні 1945 року. Всі марки Першої Словацької Республіки були вилучені з обігу 30 квітня 1945 року, після чого на території Словаччини в обіг поступили знаки поштової оплати Чехословаччини.[1][2] Словацьке повстанняПід час Словацького національного повстання 1944 року використовувались марки Словаччини або поштовий збір оплачувався готівкою. Службова кореспонденція пересилалась безкоштовно.[3]. Газета «Нове слово» — орган Комуністичної партії Словаччини — випустила спеціальні наклейки з написом «Газетний тариф оплачений готівкою. Нове слово. Банська Бистриця». Ця наклейка друкувалась на аркушах з чотирьох або шести штук. Використовувалась з 1 вересня до 25 вересня 1944 року.[1][3] Сучасна Словаччина1 січня 1993 року у результаті Оксамитового розлучення утворилась незалежна Словаччина. У той же день в обіг поступила перша марка Словаччини із зображенням державного герба номіналом у 8 крон, видана на малому аркуші. Мініатюри були надруковані у поштовій типографії у Празі на замовлення Міністерства транспорту, зв'язку та суспільних робіт Словаччини.[4] 30 грудня 1993 року були вилучені з обігу знаки поштової оплати Чехословаччини та заборонені змішані франкування.[5] Перша комеморативна марка Словаччина вийшла у березні 1993 року. Вона була присвячена 600-й річниці з дня смерті святого Яна Непомуцького. Це був спільний випуск поштових адміністрацій Словаччини, Чехії та Німеччини. Ескіз марки підготував Йоахим Рісс (нім. Joachim Rieß), гравіював мініатюру Йозеф Герчик (чеськ. Josef Herčík).[2][6][7] Перший поштовий блок був емітований у грудні 1993 року. На ньому була зображена могила словацького астронома та політика Мілана Растіслава Штефаника у Брадло.[2]
Інші види поштових марокАвіапоштовіПерші серія з шести авіапоштових марок вийшла у листопаді 1939 року. На мініатюрах були зображені літак Heinkel He 111 над озером Штрбске-Плесо та літак Heinkel He 116 над горою Риси. Остання авіапоштова марка вийшла в обіг у березні 1944 року. Всього було емітовано десять авіапоштових марок.[2] ГазетніПерші газетні марки Словаччини — чехословацькі газетні марки 1937 року з червоною та синьою над печаткою «Slovenský stát / 1939» — були випущені у квітні 1939 року. У червні того ж року емітовані газетні марки оригінальних рисунків — з гербом Словацької республіки. Останні газетні марки із зображенням літери «N» на фоні розкритої газети вийшли у червні 1943 року.[2] ДоплатніДоплатні марки Словацької республіки з написом «Doplatne» («Доплатне») випускались з серпня 1939 до серпня 1942 року. Всього було емітовано 38 мініатюр. Їх вилучили з обігу 30 вересня 1947 року.[2] ДоставочніУ серпні 1940 року були випущені дві доставочні марки. Мініатюри з літерою «V» («Vyplatna») призначалась для відправників листів, з літерою «D» («Doplatna») наліплювалась на пошті. Були вилучені з обігу 30 квітня 1945 року.[2] СлужбовіУ серпні 1945 до квітня 1947 року чехословацька пошта випустила дві серії службових марок, які використовувались тільки на території Словаччини. На них був зображений малий герб Чехословаччини в орнаменті (рисунок А. Ерхарда) та стояли літери «S» (сокращение от «služeb» — служебная) и «Z» (сокращение от «známka» — марка). Ці марки були вилучені з обігу у червні 1948 року.[1][2][8] Поштово-благодійніПоштово-благодійна марка з портретом президента Першої Словацької Республік Йозефом Тисо вийшла у листопаді 1939 року. Додатковий збір йшов на допомогу дітям.[2] Поштово-благодійна марка з додатковим збором у фонд словацького Червоного хреста вийшла у листопаді 1993 року. Автором ескізу та гравером марки був Франтишек Горняк (словац. František Horniak).[2][9] Марки друкувального автоматаУ грудні 2001 року у Словаччині був ведений в експлуатацію друкувальний автомат типу «Наглер». Його встановили на Головпоштамті Братислави. Автомат видавав марки номіналами від 0,1 до 99,9 словацьких крон, а також з вісьмома постійними номіналами від 5,50 до 14,00 крон. Автором дизайну марок[en] був Мирослав Кипар (Miroslav Cipár).[10][11] Розвиток філателіїУстановчий з'їзд національної організації філателістів Словаччини Союзу словацьких філателістів[sk] (ССФ) відбувся у травні 1969 року у містечку Смаче. На з'їзді було проголошено створення союзу, обрані його керівна органи, розроблена програма та статут.[12][13] До розпаду Чехословаччини ССФ входив до складу Федерації чехословацьких філателістів[12][13] та здійснював активну діяльність всередині країни та на міжнародному рівні. Наприклад, при безпосередній участі ССФ та Київського обласного відділення Всесоюзного товариства філателістів проводились філателістичні виставки міст-побратимів Братислави та Києва. Одна з них відбулась у 1975 році у Києві, у Державному музеї імені Т. Г. Шевченка. На виставці були присутні тодішній голова ССФ Северин Зрубець Северин Зрубец[sk] та секретар союзу Мілан Весельський. Золоту медаль виставки отримала колекція Отто Бартоня (Братислава). Була зроблена пропозиція провести аналогічну виставку у 1977 році у Братиславі та в 1979 році у Києві.[14] Примітки
Посилання
|
||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
