Рельєф СловаччиниЦя сторінка є оглядом геоморфологічного районування Словаччини, упорядкована в ієрархічній формі. Територія Словаччини належить середземноморському геосинклінальному поясу і підсистемам Карпатських гір і Тисо-Дунайській низовині. Ці підсистеми згодом поділяються на провінції, підпровінції та райони.
 Карпати (Karpaty) (під-система)Західні Карпати (Západné Karpaty) (провінція)Внутрішні Західні Карпати (Vnútorné Západné Karpaty) (під-провінція)Словацькі Рудні гори (Slovenské rudohorie) (область)
Фатрансько-Татранська область (Fatransko-tatranská oblasť)
Словацькі Середні гори (Slovenské stredohorie) (область)
Південнословацька котловина (Lučensko-košická zníženina, Juhoslovenská kotlina) (область)
Північноугорські гори (Matransko-slanská oblasť, угор. Északi-középhegység)
Зовнішні Західні Карпати (Vonkajšie Západné Karpaty) (під-провінція)Словацько-Моравські Карпати (Slovensko-moravské Karpaty) (область)
Західні Бескиди (Západné Beskydy) (область)
Середні Бескиди (Stredné Beskydy) (область)
Східні Бескиди (Východné Beskydy) (область)
Підгалля-Магурське пасмо (Podhôľno-magurská oblasť)
Східні Карпати (Východné Karpaty) (провінція)Внутрішні Східні Карпати (Vnútorné Východné Karpaty) (під-провінція)Вигорлат-Гутинський хребет (Vihorlatsko-gutínska oblasť)
Зовнішні Східні Карпати (Vonkajšie Východné Karpaty) (під-провінція)Полонинський хребет (Poloniny) (область)
Низькі Бескиди (Nízke Beskydy) (область)
Паннонська рівнина (Panónska panva) (під-система)Західнопаннонська низовина (Západopanónska panva)(провінція)Віденський басейн (Viedenská kotlina) (під-провінція)Загорська низовина (Záhorská nížina) (область)
Південноморавська низовина (Juhomoravská panva) (область)
Малий Альфельд (Malá dunajská kotlina) (під-провінція)Дунайська низовина (Podunajská nížina) (область)
Східнопаннонська низовина (Východopanónska panva) (провінція)Великий Альфельд (Veľká dunajská kotlina) (під-провінція)Східнословацька низовина (Východoslovenská nížina) (область)
Джерела
|
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
