Преподобний Ілля Муромець
 Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський — преподобний чудотворець Києво-Печерської обителі. Угодник Божий преподобний Ілля Муромець, на прізвисько Чобіток( Чобіт ), жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. Канонізований у 1643 році. Мощі преподобного Іллі спочивають в Антонієвих печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Вважається можливим прототипом билинного героя Іллі Муромця[1][2]. ЖитієПреподобний Ілля Муромець, угодник Божий на прізвище Чобітько, жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року. За свої ратні звитяги на терені захисту православної віри й рідної землі Ілля Муромець був зарахований до лику святих і похований в печерах Києво-Печерської лаври[3]. Достовірних відомостей про житіє цього святого збереглося до нашого часу вкрай мало[4]. Відсутність у Києво-Печерському Патерику житія преподобного Іллі свідчить про те, що в чернецтві він встиг провести не так багато часу. Припускають, що постриг Іллі Муромця відбувся в часи ігуменства преподобного Полікарпа Печерського (1164—1182)[5]. Упокоївся близько 1188 року. Його нетлінні мощі до нашого часу покояться в Антонієвих печерах[6]. Пізніші друковані джерелаОписи житія Києво-Печерського ченця Іллі Муромця свідомо чи несвідомо, але в багатьох випадках переплітаються з відомостями про життя героя билинного епосу з таким же іменем — Іллі Муромця. Прізвисько «Муромець» дало підставу деяким історикам стверджувати, що він походив із Мурома[2] чи Моровійська[1]. Можливо, це прізвисько йому було дане пізніше з огляду на те саме ім'я, що мав билинний герой Ілля Муромець. Деякі прикмети цього світського героя приписували преподобному Іллі. В «Православній богословській енциклопедії» преподобного названо «Ілля Чобіток»[7]. Короткі відомості про Іллю Муромця (Чобітка) містяться в праці українського релігійного історика, насельника Києво-печерської обителі Афанасія Кальфойського «Тератургіма». В книзі, яка була видрукувана польською мовою в 1638 році у Лаврській друкарні, згадується богатир Чобітько, чиї мощі зберігалися в Антонієвій печері Києво-печерського монастиря і що цей чернець на ім'я Ілля Муромець жив у монастирі 450 років тому (тобто у 1188 році)[8].   Згідно з сучасними релігійними джерелами, до постригу Ілля Муромець був дружиником князя Володимира Мономаха, славився ратними подвигами і небаченою силою. Свою силу воїн використовував тільки для боротьби з ворогами Батьківщини, захисту людей та відновлення справедливості. Після отримання в одному з боїв з половцями важкого поранення та підкоряючись заклику душі, Ілля став ченцем в Києво-Печерському монастирі та дав обітницю ніколи не брати зброю до рук. Проте коли святій обителі загрожувала небезпека від набігів чужинців порушив її — взяв до рук меча для захисту монастиря та братії та отримав смертельну рану в груди. Чернець Києво-Печерський Ілля, маючи невиліковну рану, упокоївся в монастирі Преподобного Антонія у 1188 році[4]. Наукові дослідження мощей Іллі ПечерськогоУ 1988 році міжвідомча комісія Міністерства охорони здоров'я УРСР провела дослідження мощей преподобного Іллі. Дослідження були комплексними і тривали три роки. У них брали участь співробітники Київського медичного інституту з кафедр судової медицини, анатомії, рентгенології, біохімії, гігієни, Інституту геології Академії наук (в цьому інституті проводилося дослідження з датування останків) та інші[9][10]. За даними досліджень учених Ілля Печерський за життя мав дуже високий зріст (177 см при середньому сучасників 160—165 см) і кремезну статуру, мав дуже розвинуті м'язи і неабияку фізичну силу. Вік небіжчика 40-45 років. При рентгенологічному дослідженні виявлені ознаки акромегалії, (акромегалоїдні люди мають непропорційно великі частини тіла, кремезні), а також те, що чернець за життя хворів на дуже рідку хворобу спонділаартроз (ця хвороба дещо схожа на радикуліт і може обмежувати рухливість ніг, тобто легенди про «тридцять три роки на печі» можуть мати реальне підґрунтя). Кістки святого мають сліди численних переломів. Не викликала сумніву у науковців і причина смерті — велика глибока рана в області серця. Такі рани могли залишити або дворучна сокира або спис. Крім обширної рани в лівій частині грудей, тіло має глибоку округлу рану на лівій руці — створюється враження, що чернець прикрив груди рукою, і ударом списа чи іншої зброї вона була пробита до серця[9][10]. Точну дату смерті науковці встановити не змогли, але за їх твердженнями це друга половина XII століття. Таким чином, версія про те, що Ілля Муромець перебував на службі у Володимира Мономаха є хибною, адже той помер у 1125 році. Науковці припускають, що Ілля Муромець отримав смертельну рану у 1203 році, коли князь Рюрик Ростиславич разом з Ольговичами та половецькою ордою здобув і розграбував Київ[10][8]. КанонізаціяПреподобний Ілля Муромець був канонізований у 1643 році разом з ще шістдесятьма дев'ятьма угодниками Києво-Печерської лаври[5]. В акафісті всім Печерським преподобним сказано: «Радуйся, Ілле, бо за подвиги стриманості й безстрашності ти в благодать зодягнувся»[6]. До преподобного Іллі Муромця, як до мужнього воїна Христового, молитовно звертаються християни бажаючи отримати поміч у боротьбі з ворогами видимими і невидимими[8]. Цікаві фактиПреподобний Ілля спочиває в молитовному положенні, склавши пальці правої руки двоперстно[ru]. Противники ніконіанства цей факт використовують як аргумент на користь старого двоперстного хресного знамення[2]. Щороку в день пам'яті преподобного, 19 грудня, рано-вранці біля його мощей проводиться богослужіння, під час якого раку відкривають, і дають віруючим потриматися за праву руку святого. Вона завжди тепла. Див. також Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Преподобний Ілля Муромець
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
