Принципатське графство

Принципатське графство фр. Comté de Principato італ. Contea di Aversa
1056 – 1156
Принипатський юстициарій (червоним) на фоні інших юстиціаріїв у 1233—1273 рр.
Столиця	Сен-Нікардо
Мови	Нормандська Латина
Релігії	Християнство (Католицизм)
Форма правління	Феодальна абсолютна монархія
Історія
• Засновано	1056
• Ліквідовано	1156
Населення
Попередник Наступник Салернське князівство Сицилійське королівство

Принципатське графство (фр. Comté de Principato, італ. Contea di Aversa) — графство на півдні Італії, засноване на землях лангобардського Салернського князівства в XI столітті нормандськими завойовниками.

Складене із земель, завойованих у лангобардського Салернського князівства близько 1050-х років нормандським лицарями Принципатське графство включало територію, розташовану на південний схід від сучасної Кампанії, що межувала з графствами Рота, Конца та Марсіко.

Еме розповідає, Вільгельму (Гільому) Отвільському відзначився при захопленні замку Сан-Нікандро (сьогодні Сан-Лікандро) на березі річки Танагро поблизу Еболі. Після захоплення Saint Nicharde (San Nicandro) та кількох інших фортець далі на південь, в районі Полікастро, Онфруа надав завойовані землі в лен своєму молодшому братові († 1080), який прийняв титул графа Принципатсбького у 1056 році^[1].

У 1058 році ільгельм Приницпатський одружився з Марією, дочкою лангобардського герцога Соррентського Гі, брата Гваймара IV Салернського. Він успадкував усі землі Гі в Салернському князівстві та воював з наступником Гваймара, Гізульфом II. Він наполегливо завойовував землі Салернського князівства, доки під владою лангобардського князя не залишилося нічого, крім самого міста Салерно. Завойовані у князівства (лат. Principat) землі Вільгельм приєднав до свого Принципатського графства.

Принципат став у 1059 році одним зі складових графств Апулійського герцогства, а пізніше — Сицилійського королівства. Нащадки Вільгельма Отвільського володіли графством до середини XII століття. У 1155—1156 роках його правнук, Вільгельм III Принципатський, брав участь у баронському повстанні проти короля Сицилії Вільгельма I та був позбавлений володінь графства в 1156 році, а потім ув'язнений у Палермо. У 1233 році, за правління короля Сицилії Фрідріха Гогенштауфена, територія Принципату стала частиною юстиціарію.

• 1056 : Вільгельм Отвільський, відомий як Вільгельм I Принципатський;
• 1080 Роберт Принципатський († 1099), син попереднього ;
• 1099 Вільгельм II Принципатський († 1128), син попереднього ;
• 1128 Ніколаус Принципатський († після 1141), син попереднього ;
• 11?? Вільгельм III Принципатський († 1161 або після 1161), брат попереднього ;
• 1156—1168 : скасування графства, яке входить до складу королівського домену ;
• 1168 : Анрі де Монтескальозо († після 1173) ;
• 117? Вільгельм IV з Принципату (цитується в 1195 році), син попереднього.

• (en) Charles Cawley, « Southern Italy : Conti di Principato », sur Medieval Lands, Foundation for Medieval Genealogy, 2006-2016 (consulté le 29 octobre 2015)
• (італ.) Приницпатське графство (карта)

• Нормандське завоювання південної Італії

1. ↑ Trumbore Jones, Anna (2017). The Bishop Reformed: Studies of Episcopal Power and Culture in the Central Middle Ages Church, Faith and Culture in the Medieval West. Routledge. с. 198. ISBN 9781351893923.

• Еме з Монте-Кассіно, Історія норманів

• Ferdinand Chalandon, Histoire de la domination normande en Italie et en Sicile, A. Picard, Paris, 1907.
• Pietro Ebner, Chiesa, baroni e popolo nel Cilento, 2 voll., Ed. di Storia e Letteratura, Roma, 1982.
• Vincenzo Tortorella, Radici di Roccia, Lulu.com, 2015. ISBN 1326292978