Прокопов Йосип Федорович

Прокопов Йосип Федорович
Прокопов Йосип Федорович
Народження	10 квітня 1918 ; Нова Кріуша, Калачевська волость, Богучарський повіт, Воронезька губернія, Російська СФРР
Смерть	13 жовтня 1984 (66 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська СФРР; СРСР
Жанр	пейзаж
Навчання	Пензенське художнє училищеd (1939) і Київський державний художній інститут (1951)
Вчитель	Кричевський Федір Григорович, Трохименко Карпо Дем'янович і Меліхов Георгій Степанович
Діяльність	художник
Працівник	видавництво «Радянська школа»
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Прокопов Євген Йосипович
Учасник	німецько-радянська війна
Звання	старший сержант
Нагороди

Йосип Федорович Про́копов (10 квітня 1918, Нова Кріуша — 13 жовтня 1984, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1960 року (у 1968—1972 роках — член правління). Батько скульптора Євгена Прокопова.

Біографія

Народився 10 квітня 1918 року в селі Новій Кріуші (нині Калачіївський район Воронезької області, Росія), яке тісно пов'язане з історією українського козацтва. 1939 року закінчив Пензенське художнє училище. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у технічній службі 57-го гвардійського винищувального авіаційного полку, старший сержант. Нагороджений двома медалями «За бойові заслуги» (25 листопада 1942; 28 червня 1945)^[1].

1951 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Федора Кричевського, Карпа Трохименка, Сергія Меліхова. Протягом 1951—1972 років працював художнім та старшим редактором видавництва «Радянська школа», заступником голови та головним художником Художнього фонду України.

Основна галузь — пейзажний живопис. Природа — головний мотив творчості Й.Прокопова. Автор серії картин, присвячених перебуванню Т. Шевченка в Україні, в яких майстерно поєднано емоційні переживання поета та настрій природи.

Помер у Києві 13 жовтня 1984 року.

Творчість

Працював у галузі пейзажного живопису. Автор серії картин, присвячених перебуванню Тараса Шевченка в Україні. Серед робіт:

«Перший політ» (1951);
«Мальовничий вид з даху будинку» (1952);
«Дорога на Кролевець» (1962);
«Село Шевченкове» (1964);
«Близько Канів» (1964);
«Бухара» (1965);
«У Донбасі» (1965);
«Шевченко в Україні» (1966);
«Морський порт в Херсоні» (1967);
«Рідне село» (1967);
«Київ ввечері» (1968);
«Осінь у полі» (1968);
«Весна» (1968);
«Біля приплаву» (1969);
«Морський порт» (1969);
«Рідне село» (1969);
«Над рікою» (1969);
«Київ уночі» (1970);
«Ужгород» (1970);
«Молоді берези» (1971);
«Біля ставка» (1972);
«Сади цвітуть» (1972);
«Голуба земля» (1974);
«Після дощу» (1978);
«Моє вікно» (1978);
«Антон Кашшай на етюдах» (1978);
«Літо» (1978);
«Поле вранці» (1980);
«Сінокіс» (1980);
«Осінь» (1980);
«Седнів. У парку» (1980).

Брав участь у обласних, республіканських, міжнародних виставках з 1958 року. Персональні посмертні виставки відбулися у Вашингтоні та Чикаго у 2011 році.

Окремі роботи зберігаються в Рівненському краєзнавчому музеї, Горлівському та Донецькому художніх музеях, Українському національному музеї в Чикаго, Пензенській картинній галереї.