Піонтковський Казимир Антонович
Казимир Антонович Піонтковський (нар. 4 березня 1903, Варшава, Російська імперія — 10 серпня 1938, Хабаровськ, Далекосхідний край, СРСР) — український футболіст, півзахисник. Перший капітан київського «Динамо». Біографія![]() Народився 4 березня 1903 року у Варшаві. Згодом родина Піонтковських переїхала до Одеси. Виступав у нападі або півзахисті місцевих команд «Вега» (1921–1922), ОГФ (1923–1924) і «Шкіртрест» (1925–1928). У вересні 1928 року погодився на запрошення Сергія Бармінського[1], одного з керівників київського ДПУ, перейти до лав столичного «Динамо». Відразу став капітаном команди. У складі збірної Києва — чемпіон України 1931 року. В наступному сезоні провів один неофіційний матч за збірну СРСР[2]. Три роки поспіль визнавався найкращим футболістом України (1929–1931). 1932 року, разом з одноклубником Михайлом Свиридовським, був засуджений на два роки позбавлення волі за протизаконну торгівлю тканинами на одному з київських ринків. Після звільнення повернувся до «Динамо», але вийти на колишній рівень майстерності вже не зміг. З 1937 року — старший інструктор з футболу Делекосхідного крайового товариства «Динамо». 14 жовтня був арештований по звинуваченню у шпіонажі і державній зраді. 10 серпня наступного року — розстріляний. Похований на Хабаровському міському цвинтарі. Реабілітований 30 червня 1989 року військовою прокуратурою Далекосхідного військового округу. ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia