Тимощук Анатолій Олександрович

Анатолій Тимощук
Особисті дані
Повне ім'я	Анатолій Олександрович Тимощук
Народження	30 березня 1979(1979-03-30)[1][2][3] (46 років)
	Луцьк, Українська РСР, СРСР
Зріст	181 см
Вага	70 кг
Прізвисько	Тимоха, Тімо, Т-44, Толік
Громадянство	Україна
Позиція	опорний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1995–1997 «Волинь» 62 (8) 1997–2007 «Шахтар» 227 (32) 2007–2009 «Зеніт» 67 (10) 2009–2013 «Баварія» 86 (4) 2013–2015 «Зеніт» 33 (0) 2015–2016 «Кайрат» 21 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) Україна (U-21) 7 (1) 2000–2016  Україна 144 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2017–	«Зеніт»	асистент
Звання, нагороди
Нагороди	Позбавлений державних нагород України[5]
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Анатолій Тимощук у Вікісховищі

Анато́лій Олекса́ндрович Тимощу́к (нар. 30 березня 1979, Луцьк) — футболіст, півзахисник. З 2017 року — асистент головного тренера російського ФК «Зеніт». У складі санкт-петербурзького «Зеніта» чемпіон Росії, володар Суперкубка Росії, володар Кубка та Суперкубка УЄФА. У складі мюнхенської «Баварії» дворазовий чемпіон Німеччини, дворазовий володар кубка Німеччини та дворазовий володар Суперкубка Німеччини, переможець Ліги чемпіонів УЄФА.

Неодноразово критикувався в Україні за те, що продовжував працювати в Росії після початку російської війни проти України та повномасштабного вторгнення у 2022 році. З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність і позбавлений усіх нагород^[5].

Вихованець дитячо-юнацької школи «Волині» (перший тренер — Володимир Байсарович) і Київського спортивного ліцею-інтернату.

У «Волині» починав грати на позиції нападника. Перший сезон у його кар'єрі 1995/1996. Зіграв 10 матчів у чемпіонаті, забивши 1 м'яч і одну кубкову гру. В наступному сезоні Анатолій був вже основним гравцем клубу. Зіграв 40 матчів. Зміг забити 6 м'ячів. Але у складі луцького клубу провів лише частину наступного сезону, перейшовши до донецького «Шахтаря».

Дебютував за клуб 1 квітня 1999 року в матчі проти «Югосталі». Відзначився двома голами.

В середині поля заграв вже в «Шахтарі», куди перейшов у 1997 році. У дебютному сезоні зіграв лише 9 матчів. Але забив 3 м'ячі. Поступово почав залучатися до основного складу. А з сезону 1998/1999 грав у Єврокубках.

У донецькому клубі став капітаном команди і справжнім улюбленцем футбольних фанів. Коли визначали символічну збірну «Шахтаря» за всі 70 років (1936—2006) існування команди, то саме Анатолія Тимощука вибрали почесним капітаном. У 2006 році ним зацікавились закордонні клуби, такі як: Ювентус, Феєнорд, Селтік і Рома. Але він перейшов у Зеніт.

Взимку на початку 2007 року санкт-петербурзький «Зеніт» (у якого з'явився надійний спонсор — «Газпром») придбав українського півзахисника за суму близьку до 20 млн. доларів. Цей трансфер став рекордним для колишніх країн СРСР.

У чемпіонаті Росії 2007 «Зеніт» посів перше місце, а українця визнали найкращим гравцем російської Прем'єр-Ліги за підсумками сезону. Швидко став капітаном клубу і в сезоні 2007/2008 став переможцем Кубка УЄФА, а згодом і Суперкубка УЄФА. Влітку 2009 року перейшов до мюнхенської «Баварії».

Дебютував у складі мюнхенського клубу в товариському матчі проти Редд Буллу. Матч закінчився 0:0. Далі він отримував місце на полі. Але на початку другого сезону до 8-го туру чемпіонату Німеччини сидів на лаві запасних. Через пошкодження гравців основного складу повернув собі місце на полі.

Згодом оформив дубль у матчі проти Айнтрахту. Вийшовши на заміну в першому матчі чвертьфіналу Ліги чемпіонів, у якому «Баварія» в гостях обіграла «Марсель» (2:0), хавбек національної збірної України Анатолій Тимощук зіграв свій 100-й матч у складі мюнхенського гранда^[6]. В сезоні 2011/2012 став фіналістом Ліги Чемпіонів. «Баварія» програла у фіналі лондонському «Челсі». Але в наступному сезоні став переможцем турніру. Через прихід сильніших гравців втратив місце в основному складі.

Після перемоги в Лізі чемпіонів з «Баварією» у 2013 році Тимощук повернувся в «Зеніт», попри отримані пропозиції від різних клубів по всьому континенту.

На початку липня 2015 уклав контракт із алматинським «Кайратом» (Казахстан) — учасником Ліги Європи.^[7]

У складі «Кайрата» завоював Кубок Казахстану. У протистоянні зі столичною «Астаною» його клуб здобув перемогу 2:1 (Анатолій у свої 36 років провів на полі всі 90 хвилин).

Дебютував у національній збірній: 26 квітня 2000 року в матчі Болгарія—Україна (0:1).

З моменту свого дебюту 2000 року Тимощук став одним із ключових гравців національної збірної України. Він отримав визнання за свою гру під час чемпіонату світу з футболу в 2006 році, в якому Україна досягла чвертьфіналу, отримавши звання «гравець матчу» після гри з Тунісом.

Був капітаном команди після того, як Андрій Шевченко завершив кар'єру в 2012 році. 11 жовтня 2010 в товариському матчі зі збірною Бразилії Тимощук став другим гравцем, що досяг позначки в 100 матчів за національну команду.

20 грудня 2011 Тимощука було визнано найкращим футболістом в історії України.

Матч проти збірної Латвії 31 березня 2015 року став 139-м у кар'єрі Тимощука. 13 серпня 2016 року Тимощук оголосив про завершення кар'єри у національній збірній України.

У травні 2025 року Тимощук отримав підозру у пособництві державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України)^[8].

16 березня 2017 року став асистентом головного тренера «Зеніту» (Санкт-Петербург, Росія) Мірчі Луческу, підписавши контракт на 2 роки^[9]. Станом на березень 2022, продовжує працювати на цій посаді^[10].

7 січня 2023 року рішенням РНБО «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» на 10 років позбавлений державних нагород України, інших форм відзначення.^[5]

• Орден «За мужність» III ст. (19 серпня 2006) — за досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу з футболу 2006 року (Німеччина), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України^[11] (позбавлений в листопаді 2024^[12])
• Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави^[13] (позбавлений в листопаді 2024^[14])
• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (3 червня 2008) — за досягнення визначних спортивних результатів, утвердження міжнародного авторитету українського футболу^[15] (позбавлений в листопаді 2024)

З 6 січня 2023 року Анатолій Тимощук офіційно доданий до санкційного списку України.^[16][17]

Був одружений з Надією Навроцькою (з 2009 до 2016), з якою має двох доньок-близнят Ноа і Міа (нар. 2010)^[18]. Також є хрещеним батьком старшої доньки Андрія Вороніна — Марії.^[19] Тимощук у Санкт-Петербурзі одружився вдруге з Анастасією Климовою, PR-художницею, у шлюбі з якою народилося дві доньки.

У Луцьку заснував щорічний дитячий футбольний турнір (у 2007 р. за «Кубок Анатолія Тимощука» змагалися не лише волинські та київські юнаки, а й польські футболісти^[20]).

19 лютого 2017 року, боронячи Авдіївку від російських окупантів, від кулі снайпера загинув зведений брат дружини Тимощука лучанин Максим Гринчишин.^[21]

9 травня 2017 року екскапітан збірної України Анатолій Тимощук разом із петербурзькою командою «Зеніт» клав квіти з георгіївською стрічкою до меморіалу «Родина-мать» у Санкт-Петербурзі.^[22][23]

Станом на початок повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Тимощук працював помічником тренера російського «Зеніта». На відміну від інших українських гравців і тренерів (зокрема, Ярослава Ракицького чи Андрія Вороніна), він не звільнився з посади й не залишив Росію. Єдиною заявою Анатолія станом на 6 березня стало повідомлення про неможливість платити аліменти колишній дружині (яка проживає з дітьми в Німеччині) через санкції проти Росії^[10]. 11 березня 2022 року УАФ позбавила Тимощука тренерської ліцензії рівня Pro, усіх державних нагород, національних футбольних титулів (чемпіона України, володаря Кубку та Суперкубку) та виключила гравця з офіційного реєстру гравців збірних команд^[24][25].

30 березня 2022 року депутати Луцької міської ради позбавили Тимощука звання «Почесний громадянин міста Луцька».^[26]

Станом на 20 лютого 2016 року

Клуб	Сезон	Чемпіонат		Кубок		Єврокубки		Суперкубок		Всього
		Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
Волинь	1995/96	10	1	1	0	–	–	–	–	11	1
	1996/97	38	6	2	0	–	–	–	–	40	6
	1997/98	14	1	2	0	–	–	–	–	16	1
Всього		62	8	5	0	–	–	–	–	67	8
Шахтар	1997/98	9	3	–	–	–	–	–	–	9	3
	1998/99	18	2	3	0	2	0	–	–	23	2
	1999/00	23	0	3	0	2	0	–	–	28	0
	2000/01	25	4	5	1	11	0	–	–	41	5
	2001/02	26	3	7	1	6	1	–	–	39	5
	2002/03	30	4	6	1	4	0	–	–	40	5
	2003/04	29	6	6	1	6	0	–	–	41	7
	2004/05	25	4	5	0	10	0	1	0	41	4
	2005/06	27	5	2	1	8	0	1	0	38	6
	2006/07	15	1	2	1	8	0	1	0	26	2
Всього		227	32	39	6	57	1	3	0	326	39
Зеніт	2007	29	4	5	5	8	1	–	–	42	10
	2008	27	6	–	–	16	0	1	0	44	6
	2009	11	0	–	–	3	2	–	–	14	2
Всього		67	10	5	5	27	3	1	0	100	18
Баварія	2009/10	21	0	4	0	7	1	–	–	32	1
	2010/11	26	3	4	0	6	1	1	0	37	4
	2011/12	23	0	4	0	12	0	–	–	39	0
	2012/13	16	1	3	0	4	0	1	0	24	1
Всього		86	4	15	0	29	2	2	0	132	6
Зеніт	2013/14	22	0	1	0	5	0	1	0	29	0
	2014/15	11	0	1	0	9	0	0	0	21	0
Всього		33	0	2	0	14	0	1	0	50	0
Кайрат	2015	10	0	1	0	6	0	0	0	16	0
	2016	2	0	0	0	0	0	1	0	3	0
Всього		12	0	1	0	6	0	1	0	20	0
Всього за кар'єру		487	54	67	11	133	6	8	0	695	71

 Статистика матчів і голів за збірну —  Україна

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
26/04/2000	Софія	Болгарія	0 – 1	Україна	товариський матч	-	62'
31/05/2000	Лондон	Англія	2 – 0	Україна	товариський матч	-
02/09/2000	Київ	Україна	1 – 3	Польща	Відбір до ЧС 2002	-	46'
07/10/2000	Єреван	Вірменія	2 – 3	Україна	Відбір до ЧС 2002	-	46'
14/02/2001	Тбілісі	Грузія	0 – 0	Україна	товариський матч	-
26/02/2001	Строволос	Румунія	1 – 0 д.ч.	Україна	тов. турнір	-	54'
28/02/2001	Ларнака	Кіпр	4 – 3 д.ч.	Україна	тов. турнір	-	61'
24/03/2001	Київ	Україна	0 – 0	Білорусь	Відбір до ЧС 2002	-	77'
28/03/2001	Кардіфф	Уельс	1 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2002	-	36'
02/06/2001	Київ	Україна	0 – 0	Норвегія	Відбір до ЧС 2002	-
06/06/2001	Київ	Україна	1 – 1	Уельс	Відбір до ЧС 2002	-
15/08/2001	Рига	Латвія	0 – 1	Україна	товариський матч	-
01/09/2001	Мінськ	Білорусь	0 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2002	-	64'
06/10/2001	Хожув	Польща	1 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2002	-	40'
10/11/2001	Київ	Україна	1 – 1	Німеччина	Відбір до ЧС 2002	-	72'
14/11/2001	Дортмунд	Німеччина	4 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2002	-	23'
21/03/2002	Осака	Японія	1 – 0	Україна	тов. турнір	-	76'
27/03/2002	Констанца	Румунія	4 – 1	Україна	товариський матч	-	56'
17/04/2002	Київ	Україна	2 – 1	Грузія	товариський матч	1
21/08/2002	Київ	Україна	0 – 1	Іран	товариський матч	-
07/09/2002	Єреван	Вірменія	2 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2004	-	70'
12/10/2002	Київ	Україна	2 – 0	Греція	Відбір до ЧЄ 2004	-
16/10/2002	Белфаст	Північна Ірландія	0 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2004	-
20/11/2002	Трнава	Словаччина	1 – 1	Україна	товариський матч	-	76'
12/02/2003	Ізмір	Туреччина	0 – 0	Україна	товариський матч	-	81'
29/03/2003	Київ	Україна	2 – 2	Іспанія	Відбір до ЧЄ 2004	-	33'
02/04/2003	Київ	Україна	1 – 0	Латвія	товариський матч	-
30/04/2003	Копенгаген	Данія	1 – 0	Україна	товариський матч	-
11/06/2003	Афіни	Греція	1 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2004	-	51'
20/08/2003	Донецьк	Україна	0 – 2	Румунія	товариський матч	-
06/09/2003	Донецьк	Україна	0 – 0	Північна Ірландія	Відбір до ЧЄ 2004	-
10/09/2003	Ельче	Іспанія	2 – 1	Україна	Відбір до ЧЄ 2004	-	67'
11/10/2003	Київ	Україна	0 – 0	Північна Македонія	товариський матч	-
18/02/2004	Триполі	Лівія	1 – 1	Україна	товариський матч	-
31/03/2004	Скоп'є	Північна Македонія	1 – 0	Україна	товариський матч	-
28/04/2004	Київ	Україна	1 – 1	Словаччина	товариський матч	-	кап.
06/06/2004	Сен-Дені	Франція	1 – 0	Україна	товариський матч	-	кап. - 77' — 90'
18/08/2004	Ньюкасл	Англія	3 – 0	Україна	товариський матч	-
04/09/2004	Копенгаген	Данія	1 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2006	-
08/09/2004	Алмати	Казахстан	1 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2006	-	кап.
09/10/2004	Київ	Україна	1 – 1	Греція	Відбір до ЧС 2006	-
13/10/2004	Яремче	Україна	2 – 0	Грузія	Відбір до ЧС 2006	-
09/02/2005	Тирана	Албанія	0 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2006	-
30/03/2005	Київ	Україна	1 – 0	Данія	Відбір до ЧС 2006	-	26'
04/06/2005	Київ	Україна	2 – 0	Казахстан	Відбір до ЧС 2006	-
08/06/2005	Пірей	Греція	0 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2006	-
15/08/2005	Київ	Україна	0 – 0 д.ч. (3 – 5 п.п.)	Ізраїль	Турнір пам'яті Валерія Лобановського	-
17/08/2005	Київ	Україна	2 – 1	Сербія та Чорногорія	Турнір пам'яті Валерія Лобановського	-	54'
03/09/2005	Тбілісі	Грузія	1 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2006	-
07/09/2005	Київ	Україна	0 – 1	Туреччина	Відбір до ЧС 2006	-
08/10/2005	Дніпропетровськ	Україна	2 – 2	Албанія	Відбір до ЧС 2006	-
12/10/2005	Київ	Україна	1 – 0	Японія	товариський матч	-	кап. - 65'
28/05/2006	Київ	Україна	4 – 0	Коста-Рика	товариський матч	-	46'
02/06/2006	Лозанна	Італія	0 – 0	Україна	товариський матч	-	1' — 88'
05/06/2006	Госсау	Лівія	0 – 3	Україна	товариський матч	-	46'
14/06/2006	Лейпциг	Іспанія	4 – 0	Україна	ЧС 2006 - 1-й етап	-
19/06/2006	Гамбург	Саудівська Аравія	0 – 4	Україна	ЧС 2006 - 1-й етап	-
23/06/2006	Берлін	Туніс	0 – 1	Україна	ЧС 2006 - 1-й етап	-	61'
26/06/2006	Кельн	Швейцарія	0 – 0 д.ч. (0 – 3 п.п.)	Україна	ЧС 2006 - 1/8 фіналу	-
30/06/2006	Гамбург	Італія	3 – 0	Україна	ЧС 2006 - чвертьфінал	-
15/08/2006	Київ	Україна	6 – 0	Азербайджан	товариський матч	-	кап. - 46'
06/09/2006	Київ	Україна	3 – 2	Грузія	Відбір до ЧЄ 2008	-
07/10/2006	Рим	Італія	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-
11/10/2006	Київ	Україна	2 – 0	Шотландія	Відбір до ЧЄ 2008	-
07/02/2007	Рамат-Ган	Ізраїль	1 – 1	Україна	товариський матч	-	46'
24/03/2007	Тофтір	Фарерські острови	0 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-	82'
28/03/2007	Одеса	Україна	1 – 0	Литва	Відбір до ЧЄ 2008	-
02/06/2007	Сен-Дені	Франція	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-	85'
08/09/2007	Тбілісі	Грузія	1 – 1	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-
12/09/2007	Київ	Україна	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
13/10/2007	Глазго	Шотландія	3 – 1	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-	73'
17/10/2007	Київ	Україна	5 – 0	Фарерські острови	Відбір до ЧЄ 2008	-	кап. - 69'
17/11/2007	Каунас	Литва	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-
21/11/2007	Київ	Україна	2 – 2	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-
06/02/2008	Строволос	Кіпр	1 – 1	Україна	товариський матч	-	кап.
26/03/2008	Київ	Україна	2 – 0	Сербія	товариський матч	-
24/05/2008	Роттердам	Нідерланди	3 – 0	Україна	товариський матч	-
20/08/2008	Львів	Україна	1 – 0	Польща	товариський матч	-	кап. - 63'
06/09/2008	Львів	Україна	1 – 0	Білорусь	Відбір до ЧС 2010	-	кап. - 44'
10/09/2008	Алмати	Казахстан	1 – 3	Україна	Відбір до ЧС 2010	-
11/10/2008	Харків	Україна	0 – 0	Хорватія	Відбір до ЧС 2010	-
10/02/2009	Лімасол	Словаччина	2 – 3	Україна	тов. турнір	-	76'
11/02/2009	Строволос	Сербія	0 – 1	Україна	тов. турнір	-	кап.
01/04/2009	Лондон	Англія	2 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2010	-	кап.
06/06/2009	Загреб	Хорватія	2 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2010	-	88'
10/06/2009	Київ	Україна	2 – 1	Казахстан	Відбір до ЧС 2010	-	кап.
12/08/2009	Київ	Україна	0 – 3	Туреччина	товариський матч	-	кап.
05/09/2009	Київ	Україна	5 – 0	Андорра	Відбір до ЧС 2010	-
09/09/2009	Мінськ	Білорусь	0 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2010	-
10/10/2009	Дніпропетровськ	Україна	1 – 0	Англія	Відбір до ЧС 2010	-	69'
14/11/2009	Марусі	Греція	0 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2010	-
18/11/2009	Донецьк	Україна	0 – 1	Греція	Відбір до ЧС 2010	-
25/05/2010	Харків	Україна	4 – 0	Литва	товариський матч	-
29/05/2010	Львів	Україна	3 – 2	Румунія	товариський матч	-
02/06/2010	Осло	Норвегія	0 – 1	Україна	товариський матч	-	кап.
11/08/2010	Донецьк	Україна	1 – 1	Нідерланди	товариський матч	-	58'
04/09/2010	Лодзь	Польща	1 – 1	Україна	товариський матч	-
07/09/2010	Київ	Україна	2 – 1	Чилі	товариський матч	-
08/10/2010	Київ	Україна	2 – 2	Канада	товариський матч	1	46'
11/10/2010	Дербі	Бразилія	2 – 0	Україна	товариський матч	-	кап. - 15'
17/11/2010	Каруж	Швейцарія	2 – 2	Україна	товариський матч	-	кап. - 2'
08/02/2011	Паралімні	Румунія	2 – 2 д.ч. (2 – 4 п.п.)	Україна	тов. турнір	-	кап.
09/02/2011	Строволос	Швеція	1 – 1 д.ч. (4 – 5 п.п.)	Україна	тов. турнір	-	71'
29/03/2011	Київ	Україна	0 – 2	Італія	товариський матч	-	кап.
01/06/2011	Київ	Україна	2 – 0	Узбекистан	товариський матч	1	85'
06/06/2011	Донецьк	Україна	1 – 4	Франція	товариський матч	1	кап.
10/08/2011	Харків	Україна	0 – 1	Швеція	товариський матч	-
02/09/2011	Харків	Україна	2 – 3	Уругвай	товариський матч	-	кап. - 46'
06/09/2011	Прага	Чехія	4 – 0	Україна	товариський матч	-	кап.
07/10/2011	Київ	Україна	3 – 0	Болгарія	товариський матч	-
11/10/2011	Таллінн	Естонія	0 – 2	Україна	товариський матч	-	кап. - 71'
11/11/2011	Київ	Україна	3 – 3	Німеччина	товариський матч	-
15/11/2011	Львів	Україна	2 – 1	Австрія	товариський матч	-	кап.
29/02/2012	Петах-Тіква	Ізраїль	2 – 3	Україна	товариський матч	-	кап.
28/05/2012	Куфштайн	Україна	4 – 0	Естонія	товариський матч	-	кап.
01/06/2012	Інсбрук	Австрія	3 – 2	Україна	товариський матч	-	кап.
11/06/2012	Київ	Україна	2 – 1	Швеція	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-
15/06/2012	Донецьк	Україна	0 – 2	Франція	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-	87'
19/06/2012	Донецьк	Англія	1 – 0	Україна	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-	кап. - 63'
15/08/2012	Львів	Україна	0 – 0	Чехія	товариський матч	-	кап. - 46'
11/09/2012	Лондон	Англія	1 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2014	-	кап.
12/10/2012	Кишинів	Молдова	0 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2014	-	кап.
16/10/2012	Київ	Україна	0 – 1	Чорногорія	Відбір до ЧС 2014	-	кап.
14/11/2012	Софія	Болгарія	0 – 1	Україна	товариський матч	-	46'
06/02/2013	Севілья	Норвегія	0 – 2	Україна	товариський матч	-	кап. - 64'
22/03/2013	Варшава	Польща	1 – 3	Україна	Відбір до ЧС 2014	-	60' — 87'
26/03/2013	Одеса	Україна	2 – 1	Молдова	Відбір до ЧС 2014	-	кап.
07/06/2013	Подгориця	Чорногорія	0 – 4	Україна	Відбір до ЧС 2014	-	кап.
14/08/2013	Київ	Україна	2 – 0	Ізраїль	товариський матч	-	кап. - 46'
06/09/2013	Львів	Україна	9 – 0	Сан-Марино	Відбір до ЧС 2014	-	кап. - 60'
15/10/2013	Серравалле	Сан-Марино	0 – 8	Україна	Відбір до ЧС 2014	-	кап.
05/03/2014	Ларнака	Україна	2 – 0	США	товариський матч	-	кап.
03/09/2014	Київ	Україна	1 – 0	Молдова	товариський матч	-	кап. - 26'
09/10/2014	Борисов	Білорусь	0 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2016	-	90'+1'
12/10/2014	Львів	Україна	1 – 0	Північна Македонія	Відбір до ЧЄ 2016	-	90'+1'
15/11/2014	Люксембург	Люксембург	0 – 3	Україна	Відбір до ЧЄ 2016	-	кап.
18/11/2014	Київ	Україна	0 – 0	Литва	товариський матч	-	78' — 83'
27/03/2015	Севілья	Іспанія	1 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2016	-	кап.
31/03/2015	Львів	Україна	1 – 1	Латвія	товариський матч	-	кап.
09/06/2015	Лінц	Грузія	1 – 2	Україна	товариський матч	-	46'
17/11/2015	Марибор	Словенія	1 – 1	Україна	Відбір до ЧЄ 2016	-	90'+6'
24/03/2016	Одеса	Україна	1 – 0	Кіпр	товариський матч	-	72
03/06/2016	Бергамо	Україна	3 – 1	Албанія	товариський матч	-	90
21/06/2016	Марсель	Україна	0 – 1	Польща	ЧЄ 2016 - 1-й етап	-	90'+2'
Усього		Матчів (1 місце)	144		Голів	4

Титули

«Шахтар»

• Чемпіонат України з футболу
  • Переможець (3): 2001/02, 2004/05, 2005/06
  • Срібний призер (6): 1997/98, 1998/99, 1999/2000, 2000/01, 2002/03, 2003/04
• Кубок України з футболу:
  • Переможець (3): 2000/01, 2001/02, 2003/04
  • Срібний призер (2): 2002–2003, 2004/05,
• Суперкубок України з футболу:
  • Переможець (1): 2007
  • Срібний призер (2): 2004, 2006
• Найкращий український футболіст року (за версією видання «Український футбол»): 2002, 2006, 2007
• Футболіст року в чемпіонаті України (за версією видання «Команда»): 2002

«Зеніт»

• Чемпіонат Росії з футболу:
  • Переможець (2): 2007, 2014/15
  • Срібний призер (1): 2013/14
  • Бронзовий призер (1): 2009
  • Найкращий гравець чемпіонату Росії: 2007
• Суперкубок Росії
  • Переможець (1): 2008
  • Срібний призер (1): 2013
• Кубок УЄФА:
  • Володар (1): 2007/08
• Суперкубок УЄФА:
  • Володар (1): 2008

«Баварія»

• Ліга чемпіонів УЄФА
  • Володар (1): 2012/13
  • Фіналіст (2): 2009/10, 2011/12
• Чемпіонат Німеччини з футболу:
  • Переможець (2): 2009/10, 2012/13
  • Срібний призер (2):2010/11, 2011/12
• Кубок Німеччини з футболу:
  • Переможець (2): 2009/10, 2012/13
  • Срібний призер (2): 2011/12
• Суперкубок Німеччини з футболу
  • Переможець (2): 2010, 2012

«Кайрат»

• Переможець Кубку Казахстану з футболу (1): 2015
• Переможець Суперкубку Казахстану з футболу (1): 2016

Збірна України

• Чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006
• Учасник чемпіонату Європи 2012
• Учасник чемпіонату Європи 2016

Цікаві факти

• В юності кумиром Тимощука був Лотар Маттеус. Капітанська пов'язка з кольорами німецького прапора, яку певний час носив капітан «Шахтаря», колись належала саме цьому футболістові.
• Одна з улюблених пісень — «911» («Океан Ельзи»).
• Учасник матчу «Друзі Зідана» — «Друзі Роналду» (у команді француза). Товариші з команди називали його «Timo».
• На сайті «гірників» під час опитування, присвяченого 70-річчю «Шахтаря», уболівальники обрали Анатолія Тимощука капітаном символічної збірної всіх часів.
• Любить «бонсай».
• Єдиний український футболіст, який став прототипом для літературного персонажа (Тимофій Онищук з книги донецького письменника Ярослава Вєрова «Господин Чичиков»).
• 23 березня 2025 року, під час трансляції матчу Бельгія — Україна, журналісти MEGOGO у статистиці гравців, що виходили на заміну та забивали м'ячі, замінили прізвище Тимощука прізвиськом «Бомж № 4»^[27].

Примітки

1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. ↑ BDFA
   d:Track:Q19368470
3. ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
   d:Track:Q2807d:Track:Q1466106d:Track:Q719880
4. ↑ https://web.archive.org/web/20150212233145/http://www.fc-zenit.ru/teams/zenit/players/11675.html
5. ↑ ^{а б в} Указ Президента України від 7 січня 2023 року № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
6. ↑ Carpe diem. Анатолий Тимощук провёл свой 100-й матч за «Баварию» [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
7. ↑ Офіційно. Анатолій Тимощук — гравець «Кайрата». Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
8. ↑ Екс-капітану збірної України з футболу оголосили підозру: що відомо. РБК-Украина (укр.). Процитовано 27 травня 2025.
9. ↑ Анатолий Тимощук вошел в тренерский штаб «Зенита». fc-zenit.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
10. ↑ ^{а б} Анатолій Тимощук відмовляється платити аліменти колишній дружині через війну — Футбол Сьогодні, 6 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
11. ↑ Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 26 жовтня 2013.
12. ↑ Указ Президента України №779/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 листопада 2024 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 22 листопада 2024. Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 13 лютого 2025.
13. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // ​Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
14. ↑ Президент України позбавив державних нагород футболіста-зрадника. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 листопада 2024.
15. ↑ Указ Президента України № 512/2008 від 3 червня 2008 року «Про присвоєння А. Тимощуку почесного звання „Заслужений працівник фізичної культури і спорту України“»
16. ↑ ТИМОЩУК Анатолій Олександрович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 13 березня 2023. [Архівовано 2023-03-13 у Wayback Machine.]
17. ↑ Указ Президента України №4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року " про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Президент України. 7 січня 2023. Архів оригіналу за 22 січня 2025. Процитовано 13 лютого 2025.
18. ↑ Тимощук затягує всі судові процеси: колишня дружина екс футболіста розповіла про розлучення. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
19. ↑ Кого брати в хрещені батьки^{[недоступне посилання з липня 2019]}
20. ↑ На Волині стартував «Кубок Анатолія Тимощука»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
21. ↑ «Максим Гринчишин допомагав Толіку влаштуватися у європейський клуб», — агент Тимощука. www.volyn24.com. 22 лютого 2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
22. ↑ Екс-капітан збірної України з футболу "засвітився" на параді в Росії з георгіївською стрічкою - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
23. ↑ Екс-капітан збірної України з футболу Тимощук з георгіївською стрічкою взяв участь у параді в Санкт-Петербурзі. ФОТОрепортаж+ВІДЕО, Цензор. НЕТ, 11.05.2011
24. ↑ УАФ офіційно викреслила Тимощука з історії українського футболу. football.ua. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
25. ↑ ОФІЦІЙНО. РІШЕННЯ КДК УАФ ЩОДО АНАТОЛІЯ ТИМОЩУКА. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
26. ↑ Анатолія Тимощука позбавлено звання “Почесний громадянин міста Луцька”. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
27. ↑ «Бомж № 4»: у трансляції MEGOGO Тимощуку вигадали оригінальне прізвисько. 24 Канал. Спорт. 24 березня 2025.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Анатолій Тимощук

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анатолій Тимощук

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика на fussballdaten.de [Архівовано 5 червня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
• Рекорди старожила національної збірної України. ВІДЕО [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Виступи за збірну на сайті «Футбольная Украина» [Архівовано 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Статистика на сайті «National Football Teams» [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль гравця на сайті worldfootball.net [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Тимощук А. в єврокубках за українські команди на сайті kopanyi-myach.info [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)

Джерела

• Часопис «Футбол» — 2006. — спецвипуск № 06 (53), 18 травня
• «Великие клубы» № 3 (26), березень 2007 р.