Рада кантонів Швейцарії

Рада кантонів
нім. Ständerat
фр. Conseil des États
італ. Consiglio degli Stati
ромш. Cussegl dals Stadis
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Швейцарія Швейцарія
Тип: верхня палата
Частина від: Федеральні збори Швейцарії
Дата заснування: 16 листопада 1848
Попередник: Тагзатцунг
Структура:
Депутатів: 46
Політичні
групи:

Президент Ради кантонів: Андреа Кароні (Вільна демократична партія. Ліберали)
Вибори:
Останні вибори: 23 жовтня 2023[de]
Наступні вибори: 24 жовтня 2027[de]
Виборча система: Двохтурова мажоритарна система (42 місця)
Пропорційна система за списками (4 місця: Невшатель і Юра)
Термін: 4 роки
Адреса:
Адреса: Федеральний палац Швейцарії
Офіційний вебсайт:
parlament.ch

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рада кантонів

Рада кантонів (нім. Ständerat, неофіційно Stöckli[К 1][1][2]; фр. Conseil des États; італ. Consiglio degli Stati; ромш. Cussegl dals Stadis) — верхня палата двопалатного парламенту Швейцарії, що складається з 46 членів. Заснована відповідно до Федеральної конституції 1848 року, вона представляє кантони Швейцарії, тоді як нижня Національна рада представляє швейцарське населення.

Термін повноважень Ради кантонів становить 4 роки. Останні вибори відбулися 23 жовтня 2023 року[de].

Виборча система

Вигляд Ради кантонів із глядацької трибуни

Кожен кантон самостійно визначає власну виборчу систему. Лише Невшатель і Юра послуговуються пропорційною системою, тоді як усі інші кантони застосовують різні форми мажоритарної системи. Необхідна більшість розраховується на основі дійсних бюлетенів (зазвичай 50 %, як у Люцерні, Обвальдені, Нідвальдені, Цугу, Фрібурі, Базель-Штадті, Базель-Ланді, Аппенцелль-Ауссерродені, Санкт-Галлені, Тургау, Тічино, Во, Вале та Женеві). Інший підхід полягає в обчисленні більшості як частки від загального числа голосів, відданих за всіх кандидатів (25 %). Через те, що багато бюлетенів містять лише одну позначку, інші графи лишаються порожніми, цей метод знижує необхідний мінімум для перемоги.

Існує також низка особливостей щодо поводження з незаповненими бюлетенями або голосами та недійсними бюлетенями, які можуть бути включені або не включені до підрахунку більшості. Умови участі у другому турі також відрізняються. У деяких кантонах кандидати, які не набрали певного відсотка голосів, автоматично вибувають, тоді як в інших кантонах допускається заміна кандидатів. Другий тур відбувається через три-п'ять тижнів після першого туру, залежно від кантональних правил. У деяких кантонах підраховуються розпорошені голоси (за кандидатів поза офіційним списком), тоді як в інших визнаються лише голоси, подані за кандидатів, чиї імена були офіційно подані.

Майже у всіх кантонах вибори зазвичай проводяться одночасно з виборами до Національної ради. У кантоні Аппенцелль-Іннерроден вибори проводяться на півроку раніше, в останню неділю квітня (або першу неділю травня, якщо Великдень припадає на останню неділю квітня) шляхом підняття рук на ландсгемайнде[3]. До початку 2000-х років кантон Обвальден проводив вибори на півтора року раніше, а кантони Граубюнден і Цуг — на рік раніше: перший приєднався до практики інших кантонів у 2003 році, другий — у 2007 році, а третій — у 2011 році.[4][5][6].

Особливості

Раду кантонів традиційно називають «палатою роздумів», яка шукає компроміси[7][8]. Її обранці старші та досвідченіші за депутатів Національної ради[1], тому їх нерідко йменують «мудрецями»[9]. У цій палаті суттєво менше жінок, ніж у нижній[10][11]. Кожен член Ради кантонів входить до трьох-чотирьох комітетів, що більше, ніж у Національній раді, та означає вищий обсяг роботи[12].

На відміну від Національної ради, тут немає обмежень на час виступу або на кількість виступів[13]. Крім того, промовці залишаються на своїх місцях[9], а синхронний переклад їхніх виступів не здійснюється[12]. Неписаним правилом є те, що новообрані депутати не виступають на своїй першій сесії[13].

До грудня 2013 року голосування відбувалося шляхом підняття рук[14][15] і не публікувалося поіменно. З 2014 по 2021 рік поіменно публікуються лише деякі результати голосувань (голосування в цілому, остаточні голосування, голосування кваліфікованою більшістю або на вимогу десяти членів). Лише в грудні 2021 року було запроваджено повну прозорість усіх поіменних голосувань[7].

У Раді кантонів діє дрес-код: чоловіки мають з'являтися в костюмі з краваткою або метеликом[16][17][18].

Організація

  • Президент Ради кантонів;
  • Перший віцепрезидент Ради кантонів;
  • Другий віцепрезидент Ради кантонів;
  • Бюро, складається з президента, віцепрезидентів, 4 підраховувачів голосів і по одному члену фракції[19];
  • Секретаріат.

Склад

Картина Ландсгемайнде в залі Ради кантонів

Кожен кантон делегує до Ради двох радників (для зручності їх також називають сенаторами, але конституційний термін — «депутат»)[20]. До створення кантону Юра Рада кантонів налічувала 44 члени, а з 1979 року — 46. Рада кантонів, створена за кшталтом Сенату США, має ті ж повноваження, що й Національна рада. Тому її схвалення має важливе значення для прийняття федерального законодавства. Колишні напівкантони мають лише по одному місцю (Обвальден, Нідвальден, Базель-Штадт, Базель-Ланд, Аппенцелль-Ауссерроден та Аппенцелль-Іннерроден). Кантон Цюрих, де станом на 2023 рік проживає 1,15 млн швейцарських громадян, обирає двох членів Ради кантонів, як і Урі, де проживає 32 000 осіб.[21]

Політичний склад Ради кантонів суттєво відрізняється від Національної ради. Соціал-демократична партія і Швейцарська народна партія історично недостатньо представлені, тоді як дві правоцентристські партії (Центр[en] і ВДП. Ліберали[en]) представлені надмірно та мають переважну більшість. Однак на виборах 2007 року кількість депутатів від ВДП зменшилася, а до палати увійшли Зелені[en] та Зелені ліберали[en].

Розподіл місць за партіями

Кількість місць кожної партії в Раді кантонів (2003—2023)
Партія Ідеологія 2003[de] 2007[de] 2011 2015[de] 2019[de] 2023[de]
Центр[en] (об'єднання ХДНП з КДП[en] у 2021) християнська демократія/правоцентризм 13 15
Християнсько-демократична народна партія (об'єднана в партію Центр у 2021) християнська демократія/правоцентризм 15 15 13 13
Вільна демократична партія. Ліберали[en] лібералізм/радикалізм 14 12 11 13 12 11
Соціал-демократична партія соціал-демократія 9 9 11 12 9 9
Швейцарська народна партія консерватизм/лібералізм/націоналізм 8 7 5 5 6 6
Зелена партія[en] екологізм/прогресивізм 0 2 2 1 5 3
Різні праві консерватизм 0 0 1 1 1 1
Консервативно-демократична партія[en] (об'єднана в партію Центр у 2021) лібералізм/консерватизм 1 1
Зелена ліберальна партія[en] екологізм/лібералізм 1 2 0 0 1

Коментарі

  1. За бернським селянським звичаєм «Stöckli» — це хатинка, яку сини, що переймали господарство, відводили батькам. Цю ж назву застосовують до Ради кантонів, бо її члени зазвичай старші й досвідченіші за депутатів Національної ради.

Примітки

  1. а б Saveurs du français fédéral. Le Conseil des États, ou le cabanon. www.letemps.ch. Процитовано 20 березня 2021.
  2. Lexikon: Ständerat. www.vimentis.ch. Процитовано 21 березня 2021.
  3. Constitution du canton d'Appenzell Rhodes-Intérieures, art. 19. www.fedlex.admin.ch. Процитовано 17 червня 2021.
  4. Élection 2003. www.parlament.ch. Процитовано 17 червня 2021.
  5. Élection 2007. www.parlament.ch. Процитовано 17 червня 2021.
  6. Élection 1999. www.parlament.ch. Процитовано 17 червня 2021.
  7. а б Petar Marjanović (19.12.2021). Finis les secrets: au Conseil des États, tous les votes bientôt transparents. watson.ch (фр.). Процитовано 28 грудня 2021.
  8. La confrontation domine le dialogue. Arcinfo.ch (фр.). 3.8.2015. Процитовано 28 грудня 2021.
  9. а б Stéphanie Germanier (12 грудня 2005). Ces manies qui font le prestige des sénateurs (фр.). Le Temps. ISSN 1423-3967. Процитовано 28 грудня 2021.
  10. Le PLR et le PDC sont les plus forts au Conseil des États. Arcinfo.ch (fr-FR) . 22.11.2015. Процитовано 28 грудня 2021.
  11. La Chambre des cantons reste un bastion masculin. Le Nouvelliste (fr-FR) . 3.8.2015. Процитовано 28 грудня 2021.
  12. а б Simone Honegger (26.8.2022). Élections fédérales 2023 – Pourquoi la fonction de conseillère aux États refroidit certaines?. 24 heures (фр.). Процитовано 9 вересня 2022.
  13. а б Isabelle Chassot: "Il faut apprendre à maîtriser les codes du Conseil des États". rts.ch (фр.). 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  14. Le vote électronique franchit les portes du Conseil des États (фр.). Le Temps. 7 березня 2013. ISSN 1423-3967. Процитовано 28 грудня 2021.
  15. Les conseillers aux États ont voté pour la dernière fois à main levée. rts.ch (фр.). 13 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2021.
  16. Lexique du Parlement. www.parlament.ch. Процитовано 28 грудня 2021.
  17. Remise à l'ordre vestimentaire au Conseil des États. rts.ch (фр.). 15 вересня 2016. Процитовано 28 грудня 2021.
  18. Cravate et politique, la révolution des apparences (фр.). Le Temps. 20 липня 2017. ISSN 1423-3967. Процитовано 28 грудня 2021.
  19. Бюро Ради кантонів. Архів оригіналу за 13 грудня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  20. Art. 150 Composition et élection du Conseil des États. admin.ch. Процитовано 11 novembre 2019..
  21. Population résidante permanente et non permanente selon le canton, la nationalité, le pays de naissance et le sexe, 2010-2023. STAT-TAB – tableaux interactifs (OFS). Процитовано 2024-12-4..
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya