За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали польськомовні римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які також розмовляли польською[6].
У 1917—1918 роках у місті діяла українська школа, заснована 19 листопада 1917 року, у якій навчалося 50 учнів, учитель — М. Тульчий[7].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції Ревіндикації перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[4].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 14 квітня 1934 року розширено територію міста — передані з ґміни Біла Радинського повіту: землі села Надвітнє і фільварку Надвітнє, землі фільварку Губернія, цегельня, урочище Рабштин фільварку Біла, палац з парком і луками, села Козиринок Старий і Козиринок Новий, землі фільварку Кути, землі шпиталю св. Кунегунди, цвинтар і землі католицької і колишньої православної парафій[8].
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.