Рауль Дьянь
Рауль Дьянь (фр. Raoul Diagne; нар. 10 листопада 1910, Сен-Лоран-дю-Мароні, Французька Гвіана — пом. 10 листопада 2002, Кретей, Франція) — французький футболіст, що грав на позиції захисника. Перший чорношкірий гравець у складі збірної Франції. Учасник третього чемпіонату світу. БіографіяБлез Дьянь[en], батько Рауля, народився у Сенегалі. Працював на різних посадах в заморських колоніальних адміністраціях (Дагомея, Конго, Реюньйон, Мадагаскар, Гвіана). З 1914 року — депутат Національних зборів Франції. Рауль народився у Сен-Лоран-дю-Мароні (Французька Гвіана). Освіту здобув у Франції. У дорослому футболі дебютував 1930 року виступами за команду «Расінг» (Париж). Найуспішнішим став сезон 1935/36, під керівництвом англійського фахівця Джорджа Кімптона «Расінгу» вдалося зробити дубль. У підсумковій таблиці чемпіонату парижани набрали на три пункти більше від «Олімпіка» з Лілля, а в фіналі національного кубка здобули мінімальну перемогу над командою другого дивізіону «Шарлевіль» (1:0). Основний голкіпер «Расінга» Рудольф Гіден отримав травму і половину переможного сезону Рауль Дьянь виступав на його позиції. В наступних сезонах клуб ще двічі св'яткував перемоги у кубку Франції, у вирішальних поєдинках столична команда була сильнішою від: 1938/39 — «Олімпіка» з Лілля (3:1) і 1939/40 — «Олімпіка» з Марселя (2:1). У трьох фіналах брали участь п'ять футболістів: Рудольф Гіден, Моріс Дюпюї, Рауль Дьянь, Огюст Жордан і Жуль Мате. За десять сезонів, у складі столичного клубу, провів 175 лігових матчів (7 забитих м'ячів), у кубку — 34 матчі. У складі національної команди дебютував 15 лютого 1931 року проти збірної Чехословаччини (1:2). В наступні роки періодично залучався до лав головної команди країни. Ситуація змінилася навесні 1938 року. Рауль Дьянь провів дві товариські гри і потрапив до заявки світову першість. Третій чемпіонат світу приймала Франція. У першому матчі Жан Ніколя і Еміль Венант тричі відзначилися у воротах голкіпера збірної Бельгії, і остаточний рахунок гри — 3:1. Але вже в чвертьфіналі «рідні стіни» не допомогли французам. Перший тайм зі збірною Італії завершився внічию, а в другій половині гри не вдалося втримати Сільвіо Піолу. До складу збірної залучався протягом наступних двох років. Провів відносно невелику кількість матчів — всього вісімнадцять. У роки Другої світової війни проводився лише кубок, а також різноманітні регіональні турніри. У цей час захищав кольори «Тулузи», «Ансі» і регіональної команди «Тулуза-Піренеї». У другій половині 40-х років виступав за збірну Ніцци (1945—1947) і сенегальський клуб «Уніон спортіве» з Горе (1947—1949). У 50-х роках тренував декілька команд з Бельгії, Алжиру і Франції. Протягом двох років очолював національну збірну Сенегалу. Помер 10 листопада 2002 року на 93-му році життя у місті Кретей. У Сенегалі вважається першим сенегальським футболістом світового рівня. Досягнення
СтатистикаСтатистика виступів в офіційних матчах:
Статистика виступів на чемпіонаті світу:
Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле ( Бельгія: Арнольд Баджу, Робер Паверік, Корнель Сейс, Жан ван Альфен, Еміль Стейнен (
Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле ( Італія: Альдо Олів'єрі, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, П'єтро Серантоні, Мікеле Андреоло, Уго Локателлі, Амедео Б'яваті, Джузеппе Меацца ( Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia