Резорбція кістки

Резорбція кістки
Мікрофотографія остеокласта, що показує його типові характеристики: велика клітина з множинними ядрами та "пінистою" цитозоллю
Мікрофотографія остеокласта, що показує його типові характеристики: велика клітина з множинними ядрами та "пінистою" цитозоллю
Мікрофотографія остеокласта, що показує його типові характеристики: велика клітина з множинними ядрами та "пінистою" цитозоллю
Спеціальністьревматологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Фактори ризикуАлкоголізм, менопауза
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10M80 Редагувати інформацію у Вікіданих
MeSHD001862 Редагувати інформацію у Вікіданих
SNOMED CT22200009 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Bone resorption у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Резорбція кісток — це процес розщеплення кісткової тканини остеокластами[1], з вивільненням мінералів, що призводить до перенесення кальцію з кісткової тканини в кров.[2]

Остеокласти — це багатоядерні клітини, що містять численні мітохондрії та лізосоми. Це клітини, що відповідають за резорбцію кісткової тканини. Остеобласти зазвичай присутні на зовнішньому шарі кістки, одразу під окістям. Процес починається з прикріплення остеокласту до остеона. Потім остеокласт індукує згортання своєї клітинної мембрани та секретує колагеназу та інші ферменти, важливі для процесу резорбції. Коли остеокласти проникають у кістку, в позаклітинну рідину вивільняється високий рівень кальцію, магнію, фосфату та продуктів колагену. Остеокласти відіграють важливу роль у руйнуванні тканин, що спостерігається при псоріатичному артриті та ревматологічних захворюваннях.[3]

Людський організм постійно перебуває в стані ремоделювання кісток.[4] Це процес, який підтримує міцність кісток та іонний гомеостаз шляхом заміни окремих частин старої кістки новосинтезованими пакетами білкової матриці.[5] Кістка резорбцюється остеокластами та утворюється остеобластами в процесі, який називається осифікацією.[6] Активність остеоцитів відіграє ключову роль у цьому процесі. Стани, що призводять до зменшення кісткової маси, можуть бути спричинені або збільшенням резорбції, або зменшенням осифікації. У дитинстві формування кісткової тканини переважає резорбцію. У процесі старіння резорбція переважає утворення.[5]

Рівень резорбції кісток значно вищий у жінок старшого віку в постменопаузі через дефіцит естрогенів, пов'язаний з менопаузою.[7] Загальні методи лікування включають препарати, що збільшують мінеральну щільність кісток. Бісфосфонати,[8] інгібітори RANKL, SERM — селективні модулятори рецепторів естрогену, замісна гормональна терапія та кальцитонін — є деякими з поширених методів лікування.[9] Легкі фізичні навантаження з обтяженнями, як правило, усувають негативні наслідки резорбції кісток.[10]

Регулювання

Резорбція кісток сильно стимулюється або гальмується сигналами з інших частин тіла, залежно від потреби в кальції.

Кальцій-чутливі мембранні рецептори в паращитовидній залозі контролюють рівень кальцію в позаклітинній рідині. Низький рівень кальцію стимулює вивільнення паратиреоїдного гормону (ПТГ) з головних клітин паращитоподібної залози.[4] Окрім впливу на нирки та кишківник, ПТГ збільшує кількість та активність остеокластів. Збільшення активності вже існуючих остеокластів є початковим ефектом ПТГ, воно починається через кілька хвилин і посилюється протягом кількох годин.[4] Постійне підвищення рівня ПТГ збільшує кількість остеокластів. Це призводить до більшої резорбції іонів кальцію та фосфату.[4]

З іншого боку, високий рівень кальцію в крові призводить до зниження вивільнення ПТГ з паращитоподібної залози, що зменшує кількість та активність остеокластів, що призводить до меншої резорбції кісткової тканини. Вітамін D збільшує всмоктування кальцію та фосфатів у кишковому тракті, що призводить до підвищеного рівня кальцію в плазмі[4] і, таким чином, до зниження резорбції кісток.

Кальцитріол (1,25-дигідроксихолекальциферол) є активною формою вітаміну D3.[11] Він виконує численні функції, пов'язані з рівнем кальцію в крові. Недавні дослідження показують, що кальцитріол призводить до зменшення утворення остеокластів та резорбції кісток.[12][13] З цього випливає, що збільшення споживання вітаміну D3 повинно призвести до зменшення резорбції кісткової тканини — було показано, що пероральне застосування вітаміну D не має лінійної кореляції зі збільшенням рівня кальцифедіолу в сироватці крові[14], попередника кальцитріолу.

Кальцитонін — це гормон, що виробляється щитоподібною залозою у людини. Кальцитонін знижує активність остеокластів та зменшує утворення нових остеокластів, що призводить до зменшення резорбції.[4] Кальцитонін має більший ефект у маленьких дітей, ніж у дорослих, і відіграє меншу роль у ремоделюванні кісток, ніж ПТГ.[4]

У деяких випадках, коли резорбція кістки випереджає окостеніння, кістка руйнується набагато швидше, ніж може відновитися. Вона стає більш пористою та крихкою, що наражає людей на ризик переломів. Залежно від того, в якій частині тіла відбувається резорбція кістки, можуть виникнути додаткові проблеми, такі як втрата зубів. Це може бути спричинено такими станами, як гіперпаратиреоз та гіповітаміноз D, або навіть зниженням вироблення гормонів у людей похилого віку. Деякі захворювання із симптомами зниження щільності кісток — це остеопороз та рахіт.

У астронавтів спостерігається підвищена резорбція кісток та знижене формування кісткової тканини. Через перебування в середовищі невагомості, астронавтам не потрібно так інтенсивно навантажувати свою опорно-рухову систему, як на Землі. Внаслідок відсутності стресу окостеніння зменшується, тоді як резорбція збільшується, що призводить до загального зниження щільності кісткової тканини.[15]

Алкоголізм

Вплив алкоголю на мінеральну щільність кісток (МЩК) добре відомий та добре вивчений у популяціях тварин та людей.[16] Тривалий вплив етанолу прямими та непрямими шляхами збільшує ризик переломів, зменшуючи мінеральну щільність кісток та сприяючи розвитку остеопорозу. Непрямі наслідки надмірного вживання алкоголю виникають через гормон росту, статеві стероїди та оксидативний стрес.

Гормон росту є важливим регулятором росту та ремоделювання кісток у дорослих, і він діє через інсуліноподібний фактор росту 1 (IGF1), який стимулює диференціацію остеобластів.[17] Хронічний алкоголізм знижує рівень IGF1, що пригнічує здатність гормону росту збільшувати мінеральну щільність кісток.[17]

Збільшення споживання алкоголю пов'язане зі зниженням рівня тестостерону та естрадіолу в сироватці крові, що, у свою чергу, призводить до активації білка RANK (рецептор TNF), який сприяє утворенню остеокластів.[18] Окислювальний стрес виникає, коли етанол індукує експресію фермента NOX, що призводить до продукування активних форм кисню (ROS) в остеобластах, що зрештою може призвести до старіння цих клітин.[19] Прямі наслідки хронічного алкоголізму проявляються в остеобластах, остеокластах та остеоцитах. Етанол пригнічує активність та диференціацію остеобластів.

Водночас, алкоголь має прямий вплив на активність остеокластів. Це призводить до збільшення швидкості резорбції кісткової тканини та зниження мінеральної щільності кісткової тканини через збільшення кількості та площі ямок у кістці.[20][21][22] Дослідження показали, що життєздатні остеоцити (інший тип кісткових клітин) можуть запобігати остеокластогенезу, тоді як апоптовані остеоцити, як правило, індукують стимуляцію остеокластів. Стимуляція апоптозу остеоцитів під впливом алкоголю може пояснити зниження мінеральної щільності кісток у людей, які хронічно вживають алкоголь.[22][6]

Клінічне значення

Резорбція кісток є невід'ємною частиною як фізіологічних, так і патологічних процесів.[23]

Патологічна резорбція кістки може бути обмеженою (локальною) та спричинятися місцевим запаленням,[24] наприклад, травмою або інфекцією. Одночасно запускаються активовані резорбцією місцеві фактори, включаючи фактори росту, цитокіни, простагландини тощо. Таку резорбцію кісткової тканини також можна спостерігати у пацієнтів з багатьма метаболічними захворюваннями скелета, особливо остеопенією та остеопорозом, ендокринними захворюваннями, ревматичними розладами та іншими випадками, а також у пацієнтів з генетичними порушеннями.

Фізіологічна резорбція кістки є невід'ємною частиною функціонування кістки, тоді як кістка постійно зростає завдяки двом процесам — руйнуванню та утворенню кісткової тканини.[25] Локально це може проявлятися прорізуванням зуба, коли рух зубного фолікула супроводжується активною резорбцією кісткової тканини щелепи. Резорбція старої кістки та формування нової збалансовані в добре розвиненому скелеті. Однак з віком резорбція починає відігравати значну роль у процесах ремоделювання. Стоматологія розглядає резорбцію як розчинення або руйнування структури зуба. Це може бути запалення та втрата дентину або цементу.

Кісткова тканина — це динамічна система з активним метаболізмом.[26] Ремоделювання кісткової тканини або кісткова ремоделювання — це послідовний ланцюг видалення старої кісткової матриці та її заміни новою.[27]

Див. також

Примітки

  1. MeSH Bone+Resorption
  2. Teitelbaum SL (September 2000). Bone resorption by osteoclasts. Science. 289 (5484): 1504—1508. Bibcode:2000Sci...289.1504T. doi:10.1126/science.289.5484.1504. PMID 10968780.
  3. Mensah KA, Schwarz EM, Ritchlin CT (August 2008). Altered bone remodeling in psoriatic arthritis. Current Rheumatology Reports. 10 (4): 311—317. doi:10.1007/s11926-008-0050-5. PMC 2656567. PMID 18662512.
  4. а б в г д е ж Guyton and Hall textbook of medical physiology (вид. 12th). Philadelphia, Pa: Saunders, Elsevier. 2011. ISBN 978-1-4160-4574-8.
  5. а б Clarke B (November 2008). Normal bone anatomy and physiology. Clinical Journal of the American Society of Nephrology. 3 (Suppl 3): S131—S139. doi:10.2215/CJN.04151206. PMC 3152283. PMID 18988698.
  6. а б Maurel DB, Jaffre C, Rochefort GY, Aveline PC, Boisseau N, Uzbekov R, Gosset D, Pichon C, Fazzalari NL, Pallu S, Benhamou CL (September 2011). Low bone accrual is associated with osteocyte apoptosis in alcohol-induced osteopenia. Bone. 49 (3): 543—552. doi:10.1016/j.bone.2011.06.001. PMID 21689804.
  7. Feng X, McDonald JM (1 січня 2011). Disorders of bone remodeling. Annual Review of Pathology. 6: 121—145. doi:10.1146/annurev-pathol-011110-130203. PMC 3571087. PMID 20936937.
  8. Russell, R. Graham G. (2011). Bisphosphonates: The first 40years. Bone. 49 (1): 2—19. doi:10.1016/j.bone.2011.04.022. PMID 21555003.
  9. Clinical Disorders of Bone Resorption. The Molecular Basis of Skeletogenesis. Novartis Foundation Symposia. Т. 232. January 2001. с. 251—267, discussion 267–271. doi:10.1002/0470846658.ch17. ISBN 9780471494331. PMID 11277085.
  10. Shanb AA, Youssef EF (September 2014). The impact of adding weight-bearing exercise versus nonweight bearing programs to the medical treatment of elderly patients with osteoporosis. Journal of Family & Community Medicine. 21 (3): 176—181. doi:10.4103/2230-8229.142972. PMC 4214007. PMID 25374469.
  11. Institute of Medicine (US) Committee to Review Dietary Reference Intakes for Vitamin D and Calcium (2011). Overview of Vitamin D. Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. Washington (DC): National Academies Press (US). doi:10.17226/13050. ISBN 978-0-309-16394-1. PMID 21796828.
  12. Kikuta J, Kawamura S, Okiji F, Shirazaki M, Sakai S, Saito H, Ishii M (April 2013). Sphingosine-1-phosphate-mediated osteoclast precursor monocyte migration is a critical point of control in antibone-resorptive action of active vitamin D. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 110 (17): 7009—7013. Bibcode:2013PNAS..110.7009K. doi:10.1073/pnas.1218799110. PMC 3637769. PMID 23569273.
  13. Yamamoto Y, Yoshizawa T, Fukuda T, Shirode-Fukuda Y, Yu T, Sekine K, Sato T, Kawano H, Aihara K, Nakamichi Y, Watanabe T, Shindo M, Inoue K, Inoue E, Tsuji N, Hoshino M, Karsenty G, Metzger D, Chambon P, Kato S, Imai Y (March 2013). Vitamin D receptor in osteoblasts is a negative regulator of bone mass control. Endocrinology. 154 (3): 1008—1020. doi:10.1210/en.2012-1542. PMID 23389957.
  14. Stamp TC, Haddad JG, Twigg CA (June 1977). Comparison of oral 25-hydroxycholecalciferol, vitamin D, and ultraviolet light as determinants of circulating 25-hydroxyvitamin D. Lancet. 1 (8026): 1341—1343. doi:10.1016/s0140-6736(77)92553-3. PMID 69059.
  15. Iwamoto J, Takeda T, Sato Y (June 2005). Interventions to prevent bone loss in astronauts during space flight. The Keio Journal of Medicine. 54 (2): 55—59. doi:10.2302/kjm.54.55. PMID 16077253.
  16. Ke Y, Hu H, Zhang J, Yuan L, Li T, Feng Y, Wu Y, Fu X, Wang M, Gao Y, Huo W, Chen Y, Zhang W, Wang L, Li X, Pang J, Zheng Z, Hu F, Zhang M, Sun L, Zhao Y, Lu J, Hu D (July 2023). Alcohol Consumption and Risk of Fractures: A Systematic Review and Dose-Response Meta-Analysis of Prospective Cohort Studies. Advances in Nutrition. 14 (4): 599—611. doi:10.1016/j.advnut.2023.03.008. PMC 10334160. PMID 36966875.
  17. а б Maddalozzo GF, Turner RT, Edwards CH, Howe KS, Widrick JJ, Rosen CJ, Iwaniec UT (September 2009). Alcohol alters whole body composition, inhibits bone formation, and increases bone marrow adiposity in rats. Osteoporosis International. 20 (9): 1529—1538. doi:10.1007/s00198-009-0836-y. PMID 19238309.
  18. Ronis MJ, Wands JR, Badger TM, de la Monte SM, Lang CH, Calissendorff J (August 2007). Alcohol-induced disruption of endocrine signaling. Alcoholism: Clinical and Experimental Research. 31 (8): 1269—1285. doi:10.1111/j.1530-0277.2007.00436.x. PMID 17559547.
  19. Chen JR, Shankar K, Nagarajan S, Badger TM, Ronis MJ (January 2008). Protective effects of estradiol on ethanol-induced bone loss involve inhibition of reactive oxygen species generation in osteoblasts and downstream activation of the extracellular signal-regulated kinase/signal transducer and activator of transcription 3/receptor activator of nuclear factor-kappaB ligand signaling cascade. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. 324 (1): 50—59. doi:10.1124/jpet.107.130351. PMID 17916759.
  20. Robling AG, Bonewald LF (February 2020). The Osteocyte: New Insights. Annual Review of Physiology. 82 (1): 485—506. doi:10.1146/annurev-physiol-021119-034332. PMC 8274561. PMID 32040934.
  21. Bonewald LF (February 2011). The amazing osteocyte. Journal of Bone and Mineral Research. 26 (2): 229—238. doi:10.1002/jbmr.320. PMC 3179345. PMID 21254230.
  22. а б Verborgt O, Tatton NA, Majeska RJ, Schaffler MB (May 2002). Spatial distribution of Bax and Bcl-2 in osteocytes after bone fatigue: complementary roles in bone remodeling regulation?. Journal of Bone and Mineral Research. 17 (5): 907—914. doi:10.1359/jbmr.2002.17.5.907. PMID 12009022. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  23. Fernández-Tresguerres-Hernández-Gil I, Alobera-Gracia MA, del-Canto-Pingarrón M, Blanco-Jerez L (March 2006). Physiological bases of bone regeneration II. The remodeling process. Medicina Oral, Patologia Oral y Cirugia Bucal. 11 (2): E151—7. PMID 16505794.
  24. Epsley S, Tadros S, Farid A, Kargilis D, Mehta S, Rajapakse CS (2020). The Effect of Inflammation on Bone. Frontiers in Physiology. 11: 511799. doi:10.3389/fphys.2020.511799. PMC 7874051. PMID 33584321.
  25. Physiology, Bone Remodeling. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. March 2023. PMID 29763038. Процитовано 7 червня 2023.
  26. Wawrzyniak A, Balawender K (July 2022). Structural and Metabolic Changes in Bone. Animals. 12 (15): 1946. doi:10.3390/ani12151946. PMC 9367262. PMID 35953935.
  27. Pathogenesis of osteoporosis.. Treatment of the Postmenopausal Woman (вид. 3rd). January 2007. с. 323—330. doi:10.1016/B978-012369443-0/50032-6. ISBN 9780123694430. Bone remodeling describes the process whereby old bone is continuously replaced by new tissue.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya