Рожанчук Микола Михайлович
Мико́ла Миха́йлович Рожанчу́к (9 травня 1910 БіографіяНародився 9 травня 1910 року в родині селянина-бідняка в селі Альбінівка, тепер Житомирський район, Житомирська область, Україна. Трудову діяльність розпочав у 1928 році. У 1928–1932 року — секретар Альбінівської сільської ради, голова комітету незаможних селян, заступник голови і голова виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району. У 1933–1936 роках — голова колгоспу «Нове життя» села Альбінівки, згодом голова колгоспу села Вереси Житомирського району Київської області. У 1936–1937 роках — директор Житомирської машинно-тракторної станції. У 1937–1938 роках — керуючий Житомирської обласної контори «Укрнафтопостач». У 1938–1939 роках — голова виконавчого комітету Житомирської міської ради депутатів трудящих. У 1939 році — голова виконавчого комітету Янушпільської районної ради депутатів трудящих. У 1939 — січні 1940 року — секретар Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Житомирській області. У січні 1940 — серпні 1941 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих. Під час німецько-радянської війни був евакуйований. У 1941–1943 роках — на керівній радянській роботі в східних областях СРСР (Башкирській АРСР). У 1943–1944 роках — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих. У квітні 1944 – вересні 1949 року — голова виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих. У вересні 1949–1952 роках — слухач Київської Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У. У 1952 (затв. у квітні 1953) — 9 листопада 1953 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих. 9 листопада 1953 — липень 1955 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих. 29 липня 1955 — 3 січня 1961 року — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ. У січні 1961 — 1964 році — на господарській роботі. Працював заступником директора Полтавського науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту емальованого хімічного обладнання. З 1964 року — персональний пенсіонер союзного значення у Полтаві. Помер 14 березня 1982 року в місті Полтава, центральному кладовищі міста. Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia