Романчук Микола Павлович
Мико́ла Па́влович Романчу́к (нар. 18 квітня 1957, с. Новоукраїнка, Березнегуватський район, Миколаївська область, УРСР) — Герой України, кандидат технічних наук, генеральний директор акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод „Океан“», депутат Миколаївської обласної ради від Блоку «Наша Україна» (2006–2010). У 2012 р. балотувався до Верховної Ради України від ВО «Батьківщина» (№ 153 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов. Голова Миколаївської обласної державної адміністрації у березні — липні 2014 року. 28 липня призначений першим заступником голови облдержадміністрації (Вадима Мерікова). 3 червня 2016 відсторонений від посади у зв'язку з затриманням за отримання хабара[1][2]. [3] ОсвітаУ 1985 закінчив факультет «Суднобудування і судноремонт» Миколаївського кораблебудівного інституту ім. С. О. Макарова, спеціальність — «інженер-кораблебудівник». У 2004 у Національному університету кораблебудування ім. адмірала Макарова захистив дисертацію на тему «Управління складними проектами реструктуризації суднобудівних підприємств». Трудова діяльністьЗ вересня 1972 до березня 1976 Микола Романчук був учнем Миколаївського суднобудівного технікуму, а до жовтня 1976 складальником-добудівником Суднобудівного заводу «Океан». Наступні два роки він служив в армії. З грудня 1978 до грудня 1983 Микола Романчук працював інженером з підготовки виробництва, з грудня 1983 до квітня 1987 начальником бюра планово-диспетчерського відділу, з квітня 1987 до серпня 1996 начальником цеху Суднобудівного заводу «Океан». Наступні два місяці він був директором та виконуючим обов'язки голови правління — президента, з жовтня 1996 до квітня 2001 головою правління — президентом ВАТ «Суднобудівний завод „Океан“». Кримінальне переслідування3 червня 2016 року був затриманий Службою безпеки України спільно з прокуратурою при отриманні хабара у розмірі 90 тисяч доларів[4][5]. Того ж дня був усунутий з посади першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації[6]. 4 червня 2016 року в одному з приватних будинків Романчука проведено обшук[7][8], під час якого за словами військового прокурора України Анатолія Матіоса було виявлено валізу з кількома сотнями тисяч доларів США, золоті прикраси та нагороди періоду нацистської Німеччини[9]. Згодом прес-служба СБУ додала, що крім знайденої у Романчука валізи з 300 тисячами доларів США і великою кількістю ювелірних виробів під його будинком було виявлено мережу тунелів, що містили сейфи з золотими зливками, старовинними іконами та антикваріатом[10]. Крім того, у підземеллі виявлені документи «чорної бухгалтерії», в яких вівся облік корупційних оборудок[11][12]. 7 червня 2016 року Микола Романчук був госпіталізований до міської лікарню Одеси — із залу Приморського районного суду підозрюваного забрала «швидка допомога»[13]. За словами медиків, стан Романчука вимагав негайної госпіталізації та лікування у стаціонарі через високий тиск. Суддя ухвалив рішення про перерву на невизначений термін, до одужання підсудного. Того ж дня, 7 червня, Романчук втік з лікарні, куди був госпіталізований із засідання суду[14][15]. Проте 8 червня 2016 року Микола Романчук з'явився на засідання суду в Одесі[16]. Того ж дня Приморський районний суд Одеси задовольнив клопотання прокуратури і обрав для Романчука запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на 60 діб, а також встановив заставу у розмірі 5,5 млн гривень[17]. 22 червня 2016 года Військова прокуратура південного регіону заявила про внесення за Миколу Романчука застави в розмірі 5,5 млн гривень[18]. Станом на весну 2018 суд триває вже 2 роки. Через численні випадки затягування досі триває заслуховування свідків. Попри те, що спершу було заявлено про групу високопосадовців, причетних до хабарництва, наразі інших звинувачуваних нема.[19]. Відомо, що в цій справі військова прокуратура проводила обшук у колишнього першого заступника облради Михайла Соколова, а колишній чиновник районного рівня Олег Зайзбург засуджений на 5 років позбавлення волі. Причетний до передачі грошей помічник Романчука Геннадій Левченко переховується від слідства[20]. Нагороди
Крім того Микола Романчук лауреат рейтингової премії «Золота Фортуна» (2003), «Почесний городянин» міста Миколаєва в номінації «Суднобудувння» (2003), власник Почесного знаку ФПУ «За розвиток соціального партнерства» та Почесної відзнаки голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Св. Миколай Чудотворець» III ступеня (2006). Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
