У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Рудинський .
Олександр Рудинський Олександр Рудинський (2022)
Олександр Рудинський (2022) Ім'я при народженні Олександр Сергійович Рудинський Народився 23 липня 1996 (1996-07-23 ) (28 років) Миколаїв Громадянство Україна Діяльність актор Alma mater КНУТКТ Роки діяльності 2016 — дотепер Дружина Марія Рудинська (Заниборщ) Діти Петро Рудинський Провідні ролі Нік Маслов («Перші ластівки» ) IMDb nm9456601
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Олекса́ндр Сергі́йович Руди́нський ( 23 липня 1996 (19960723 ) , Миколаїв , Миколаївська область ) — український актор театру та кіно[ 1] . Заслужений артист України (2025 )[ 2] .
Життєпис
Ранні роки та навчання
Народився 23 липня 1996 року в місті Миколаєві . У 5-ому класі почав вивчати театральне мистецтво [ 3] [ 4] .
Після закінчення навчання у школі, у 2014 році, вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого на спеціальність «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно» (майстерня Дмитра Богомазова )[ 5] .
Кар'єра
Після закінчення університету, у 2018 році, Олександр стає частиною трупи Національного драматичного театру ім. Івана Франка [ 6] .
Однією з перших робіт на великих екранах для актора стала роль у фільмі «11 дітей з Моршина» режисера Аркадія Непиталюка [ 6] .
У 2019 році зіграв головну роль (Нік Маслов) у телесеріалі «Перші ластівки» на «Новому каналі» , завдяки якій, зокрема й отримав популярність.
У 2020 році зіграв головну роль (Льоша Сметанін) у телесеріалі «Перші ластівки: Залежні» на «Новому каналі» .
У 2024 році знявся у серіалі «Агенція» Джорджа Клуні .[ 7]
Постер з зображенням Олександра Рудинського
16 лютого 2025 року в Лондоні відбулася церемонія вручення премії Британської академії телебачення і кіномистецтва (BAFTA ). В якій одну з нагород вийграв фільм режисера Франца Бьома «Камінь, ножиці, папір» в якій Олександр виконав головну роль [ 8] [ 9] [ 10] .
"Я присвячую цю нагороду другові Жені Світличному, який загинув на війні за 5 днів до старту зйомок. А також всім тим, хто захищає мою країну та робить її незалежною. Дуже дякую BAFTA і слава Україні!" , — сказав Олександр Рудинський.
Особисте життя
25 червня 2020 року одружився із Марією Заниборщ, яка по весіллю взяла прізвище Рудинська (акторка у театрі ім. Франка ). Знайомі були з часів університету — були одногрупниками[ 3] [ 11] .
Спортивні захоплення — бокс , самбо , футбол . Має навички народного та бального танцю, грає на гітарі[ 6] .
Театральні роботи
Задіяний у репертуарі Театру на Лівому березі, актор Театру ім. Івана Франка:[ 12] [ 13]
Учбовий театр Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
1999 — «Бременські музиканти» Юрія Ентіна , Василя Ліванова , Геннадія Гладкова ; реж. Дмитро Чирипюк — Сищик (введення)
1999 — «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка ; реж. Петро Ільченко — Скворцов (введення)
2007 — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуй-Левицького ; реж. Петро Ільченко — Карпо (введення)
2018 — «Очищення» Софі Оксанен; реж. Григорій Гладій — Лаврентій
2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра ; реж. Дмитро Богомазов — 1-ий городянин / 1-ий страж [ 15]
2019 — «Лимерівна» за п'єсою Панаса Мирного ; реж. Іван Уривський — Василь [ 16]
2019 — «Лунаса» за п'єсою «Танці на Луназу» Брайана Фріла; реж. Андрій Приходько — Джері Еванс [ 17]
2019 — «Стіна» за п'єсою Любові Якимчук та Томаса Меттлера; реж. Томас Меттлер (Швейцарія ) — Людина 5, Клов [ 18]
2020 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка ; реж. Дмитро Богомазов — Парубок [ 19]
2020 — «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмона Ростана ; реж. Юрій Одинокий — барон де Каюзак
2021 — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена ; реж. Іван Уривський — Виродок, син Пер Гюнта
2021 — «Співай, Лоло, співай» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел» ; реж. Дмитро Богомазов — Фон Ерцум, гімназист
2021 — «Радован ІІІ» Душана Ковачевича ; реж. Юрій Одинокий — Оленьок, полонений
2022 — «Калігула» Альбера Камю ; реж. Іван Уривський — Калігула
2022 — «Кар'єра Артуро Уї», Бертольта Брехта ; реж. Дмитро Богомазов — Емануеле Гірі
2023 — «Загнаний кінь» Франсуази Саган ; реж. Дмитро Чирипюк — Бертрам Честерфілд [джерело? ]
2024 — «Тартюф» за п'єсою Мольєра ; реж. Дмитро Богомазов — Даміс, син Оргона
Фільмографія
Знімається у кіно та серіалах[ 13] :
Визнання
2018 — III медійна театральна премія «Дзеркало сцени — 2018» (Кращі роботи молодих акторів у київських виставах 2017 року — вік акторів — до 30 років)[ 24]
Акторський ансамбль вистави «12 ніч, або що захочете» (реж. Дмитро Богомазов , Київський театр на лівому березі ): Макар Тихомиров , Марія Заниборщ, Анастасія Пустовіт , Христина Люба, Олександр Рудинський , Павло Шпегун, Олександр Коваль, Олександр Бегма , Михайло Дадалев, Євген Григор'єв, Олександр Боднар, Артем Шемет, Максим Кириченко, Борис Савенко, Ганна Павлик, Олег Гоцуляк
2019 — Міжнародна театральна премія Академії драми Китаю — «Найкращий дебют» (Олександр Рудинський) за виставу «Коріолан» (реж. Дмитро Богомазов )[ 15]
2025 — «Заслужений артист України» [ 25] [ 2] .
Примітки
↑ Євгенія ЛУЦЕНКО (17 лютого 2025). Олександр Рудинський: вистави та фільми актора, який хоче зі сцени «Оскара» сказати «Слава Україні» (укр.) . «Суспільне Культура» . Процитовано 19 лютого 2025 .
↑ а б Тітуренко, Яна (29 березня 2025). Миколаївському акторові Рудинському присвоїли звання "Заслужений артист України" . Суспільне | Новини (укр.) . Процитовано 4 квітня 2025 .
↑ а б Вікторія ПАСАЙЛЮК. Олександр Рудинський: «Кожен з нас може стати Ді Капріо» . like.if.ua . Архів оригіналу за 29.01.2020. Процитовано 29.01.2020 .
↑ Катерина ПОПОВА (29 листопада 2024). Олександр Рудинський: від театральної сцени до великого екрану – про творчість, нову роботу з Paramount+ і співпрацю з Майклом Фассбендером (укр.) . «Harper's Bazaar» . Процитовано 29 листопада 2024 .
↑ Молодий українець засвітився у новому серіалі Netflix: чим відомий Олександр Рудинський і де знімався раніше
↑ а б в Олександр Рудинський . teleportal.ua . Архів оригіналу за 16.11.2019. Процитовано 29.01.2020 .
↑ Горлач, Поліна (2 грудня 2024). Олександр Рудинський зіграв українського військового у серіалі "Агенція" . Суспільне | Новини (укр.) . Процитовано 3 грудня 2024 .
↑ Луценко, Євгенія (17 лютого 2025). Олександр Рудинський присвятив BAFTA Євгену Світличному, який загинув на фронті . Суспільне | Новини (укр.) . Процитовано 22 березня 2025 .
↑ Фільм "Камінь, папір, ножиці" про війну в Україні отримав BAFTA. Хто ще переміг . BBC News Україна (укр.) . 17 лютого 2025. Процитовано 22 березня 2025 .
↑ Какун, Анастасія (18 лютого 2025). Рудинський після тріумфу на BAFTA розкрив, що про Україну кажуть в акторських кулуарах і хто з зірок найбільше розпитував його про війну . OBOZREVATEL (укр.) . Процитовано 22 березня 2025 .
↑ Анна ЗУЩИК (25 червня 2020). Зірка «Перших ластівок» більше не холостяк – фото з весілля розчулили фанів (укр.) . «Znaj.ua» . Процитовано 2020-6-26 .
↑ Олександр Рудинський на сайті театру І. Франка
↑ а б Александр Рудинский . Кино-Театр.РУ . Процитовано 14 лютого 2020 .
↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (11 листопада 2018). Друга «Дванадцята» (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 2020-6-26 .
↑ а б Театр Франка отримав чотири нагороди на фестивалі в Китаї (укр.) . «Дзеркало тижня. Україна» . 06 листопада 2019. Процитовано 2020-6-26 .
↑ Олег ВЕРГЕЛІС (08 травня 2020). Бранці «Лимерівни» Творці однієї з найрейтинговіших вистав минулого сезону карантинять з користю (укр.) . «Театрально-концертний Київ» . Процитовано 2020-6-26 .
↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (15 листопада 2019). «Лунаса» – свято збору врожаю акторських награшів (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 2020-6-26 .
↑ Театр Франка покаже прем'єру вистави «Стіна» про події на Донбасі
↑ Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем'єрами та міжнародним фестивалем
↑ Новий канал — Голова — Саньок
↑ Український актор Олександр Рудинський зіграв у серіалі «Декамерон» від «Netflix» (укр.) . «Elle Ukraine» . 25 липня 2024. Процитовано 26 липня 2024 .
↑ Альона ШИЛОВА (30 липня 2024). Реальна епідемія чуми та заборона першоджерела: що відомо про серіал «Декамерон» (укр.) . «Суспільне Культура» . Процитовано 2 серпня 2024 .
↑ Український актор зіграв у шпигунському трилері Джорджа Клуні . «Корреспондент» . 2 грудня 2024. Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 11 грудня 2024 .
↑ Переможцями театральної премії «Дзеркало сцени-2018» стали учні Дмитра Богомазова (укр.) . «Дзеркало тижня. Україна» . 26 березня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2020-6-26 .
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №200/2025 — Офіційне інтернет-представництво Президента України . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 29 березня 2025. Процитовано 4 квітня 2025 .
Посилання