У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ільченко .
Петро́ Іва́нович І́льченко ( 23 лютого 1954 , с. Кислиця , Суворовський район , Одеська область , СРСР ) — радянський та український театральний режисер . Заслужений діяч мистецтв України (2004 ), заслужений працівник культури АР Крим, професор, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франко .
Макет до вистави «Кайдашева сім'я» (2007) Народився 23 лютого 1954 року в с. Кислиця Суворовського району Одеської області .
Навчався у студії при Київському театрі оперети ; з 1974 по 1981 роки працював артистом цього театру[ 1] [ 2]
Після закінчення театрального інституту ім. Карпенка-Карого (курс Леоніда Олійника, педагог за фахом — Ростислав Коломієць), з 1981 року працює режисером-постановником театру ім. Івана Франко . Запрошення в театр отримав від Сергія Данченка . В результаті спільної роботи з художнім керівником з'явилися такі вистави як «Загибель ескадри», «Бал злодіїв», «За двома зайцями», «Біла ворона» та інші.
У 1989-1991 роках проходив навчання у Всесоюзному інституті підвищення кваліфікації працівників мистецтва на кафедрі режисури музичного театру у Бориса Покровського . Практику проходив у Большому театрі та Академічному театрі ім. Станіславського і Немировича-Данченка (Москва ).
На киностуди «Укртелефільм» поставив художній телефільм «Регіон» (спільно з Рилєєвим). На Всесоюзній студії грамзапису записав казку-мюзикл Сергія Михалкова і Б. Яновського «Сміх і сльози»; здійснив ряд записів радіовистав на «Українському радіо» .
В різний час виступав постановників урочистих концертів, творчих вечорів, бенефісів, масових свят на республіканському та міському рівнях.
Викладає в Національній музичній академії України ім. Петра Чайковського , Київському національному університеті культури і мистецтв , Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Серед його випускників — директор Херсонського обласного театру ім. Миколи Куліша Олександр Книга , художній керівник Житомирського обласного театру ім. В. Кочерги Наталія Тімошкіна , режисерка київського молодіжного театру «Відкритий Погляд» та директорка — художня керівниця театру «Золоті ворота» Ксенія Ромашенко , режисер та художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Станіслав Жирков , режисерка київської театру-студії «Splash» та співзасновниця театральної групи «Rofl Monkey Lalala» Вікторія Манолє та інші[ 3]
Як режисер реалізував понад 40 робіт[ 4]
Учбовий театр Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка 1980 , 30 грудня — «Вікентій Премудрий» Ярослава Стельмаха 1981 , 23 лютого — «Загибель ескадри» Олександра Корнійчука (співрежисер Сергія Данченко ) 1981, 5 грудня — «Ретро» Олександра Галіна (співрежисер Володимира Лизогуба )
1982 , 22 травня — «Камінь русина» Олексія Коломійця (співрежисер Дмитра Алексідзе ) 1983 , 30 грудня — «Сльози і сміх» Сергія Михалкова 1984 , 15 лютого — «Регіон» Миколи Зарудного (співрежисер Сергія Данченко ) 1984, 8 вересня — «Мата Харі» Неда Йорданова (співрежисер Хрісто Крчмарова)
1986 , 30 грудня — «Дванадцять місяців» Самуїл Маршака 1988 , 10 березня — «Жанна» Олександра Галіна1990 , 24 березня — «Цар Плаксій та Лоскотон» Василя Симоненка за п’єсою В. Тульчина1991 , 16 березня — «Біла ворона» Юрія Рибчинського та Генадія Татарченка (співрежисер Сергія Данченко ) 1992 , 22 лютого — «Привиди» Едуардо Де Філіппо 1992, 30 грудня — «Диво в лісі» Якова Козлова
1995 , 11 листопада — «Житейське море» Івана Карпенка-Карого 1998 , 22 березня — «Бал злодіїв» Жана Ануя (співрежисер Сергія Данченко ) 1999 , 15 жовтня — «Шельменко-денщик» за однойменною п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка 2000 , 23 березня — «За двома зайцями» за однойменною п'єсою Михайла Старицького (співрежисер Сергія Данченко ) 2001 , 28 грудня — «Мартин Боруля» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого 2002 , 28 грудня — «Хоробрий півник» опера-казка Наталки Забіли за мотивами «Коли зійде місяць» Богдана Янівського 2003 , 7 травня — «Цар Едіп» за п'єсою Софокла (співрежисер Роберта Стуруа ) 2003, 21 грудня — «Ех, мушкетери, мушкетери…» за п'єсою «Ваш назавжди» Євгена Євтушенка (за мотивами за мотивами творів Александра Дюма ) на музику Юрія Шевченка (переклад віршів Анатолія Навроцького, переклад Володимира Іконникова та Дмитра Чирипюка ) (співрежисер Дмитра Чирипюка )
2004 , 12 грудня — «Сентиментальний круїз» Тамари Кандали2007 , 28 грудня — «Кайдашева сім'я» за однойменною повістю Івана Нечуй-Левицького (художник — Андрій Александрович-Дочевський ) [ 5] [ 6] 2009 , 26 грудня — «Котигорошко. І покотилася горошина…» Анатолія Навроцького та Івана Небесного за мотивами народної казки 2010 , 14 листопада — «Самотня леді» Ігоря Афанасьєва (художник — Олена Богатирьова) [ 7] 2011 , 25 грудня — «Попелюшка» Євгена Шварца (художник — Катерина Маркуш) 2014 , 11 листопада — «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого (художник — Олексій Гавриш) [ 8] 2017 , 27 квітня — «Скупий, або Школа брехні» за п'єсою п'єсою Мольєра (художник — Олексій Вакарчук) [ 9] 2019 , 12 березня — «Сторонні серед нас» Аарона Бушковскі (художник — Анна Духовична) [ 10] [ 11] 2021 , 25 червня — «Комедія на руїнах» за мотивами п'єси «На руїнах» Марка Кропивницького (художник — Анна Духовична) 2023 , 7 жовтня — «Житейське море» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого [ 12] Київський національний академічний театр оперети Національна музична академія України імені Петра Чайковського (оперна студія)
Ільченко П.І. Режисура музичного театру: навч.-метод. посіб. — К. : Науково-методичний відділ КНУКіМ, 2003. — 134 с.Ільченко П.І. Музична режисура як особлива форма художньої діяльності. Функції музичної режисури. — К. : Науково-методичний відділ КНУКіМ, 2004.
