Рябченко Сергій Васильович
Сергі́й Васи́льович Ря́бченко (1 червня 1923, Олександрія, СРСР — 27 червня 1992, Одеса, Україна) — український художник-графік[1]. Життєпис Сергій Васильович Рябченко народився 1 червня 1923 року в місті Олександрія Кіровоградської області[2]. З дитинства любив малювати. Роки молодості збіглися з початком німецько-радянської війни. На фронті під час затишшя робив замальовки своїх бойових побратимів[3]. Як учасник Другої світової війни нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни; медалями: «За відвагу», «За взяття Будапешта» і «За взяття Відня»[4][5]. Після демобілізації Сергій Рябченко повертається в Олександрію і працює в управлінні комплектування обладнання тресту «Українавугілля»[3], потім переїжджає до Одеси і в 1947 році вступає до Одеського художнього училища[6]. Його вчителями за фахом стають — Л. О. Мучник, М. К. Поплавський, М. Д. Муцельмахер[6]. На дипломному курсі художник знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, студенткою педагогічного училища — Ольгою Степанівною Рябченко[7]. У 1953 році закінчує навчання в училищі[6]. У 1954 року дебютує на республіканській виставці, з 1956 року бере участь у зарубіжних виставках, з 1957 — у всесоюзних[2]. З 1959 року — член Спілки художників СРСР[7]. Помер 27 червня 1992 року в Одесі[1]. ТворчістьСергій Рябченко визнаний одним з провідних графіків України[3]. Він працював в галузі станкової графіки у техніках малюнка, офорту, ліногравюри, літографії, акварелі. До основних творів художника відносяться: серія офортів і ліногравюр «Пейзажі Одеси» (1954—1961); серія літографій «Військовий флот» (1959—1960); серія ліногравюр «Легендарні герої війни» (1963—1965) тощо[8]. Колекції
Сімейна династія
Література
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
