Наприкінці ХІХ ст. до волості було приєднано деякі поселення сусідньої Скобелецької волостї (Блудів, Єзерці, Колпитів, Пустомити).
Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 11 сільських громад. Населення — 4789 осіб (2374 чоловічої статі та 2415 — жіночої), 695 дворових господарств[1].
Свинюхи — колишнє державне містечко за 45 верст від повітового міста, волосне правління, 911 осіб, 140 дворів, православна церква, 2 єврейські молитовні будинки, школа, поштова станція, 2 заїжджі двори, 5 заїжджих будинків, ярмарок, водяний млин.
Бубнів — колишнє власницьке село, 379 осіб, 73 двори, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
Войнин — колишнє державне село, 301 особа, 46 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
Конюхи — колишнє власницьке село, 540 осіб, 85 дворів, православна церква, костел, 2 заїжджі будинки, кузня, водяний млин.
Коритниця — колишнє державне село, 745 осіб, 112 дворів, православна церква, заїжджий будинок, вітряк, водяний млин.
Линів — колишнє власницьке село, 262 особи, 46 дворів, православна церква, заїжджий будинок, вітряк.
18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна СвінюхиГорохівського повітуВолинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
Польською владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 28 громад[2]: