Свиридов Валентин Вікторович
Валентин Вікторович Свиридов (30 березня 1937, місто Сталінград, тепер Волгоград, Російська Федерація — 14 серпня 1994, місто Харків) — український діяч, учений в області автоматизованих систем управління і приладів автоматики, ректор Харківського інституту радіоелектроніки, доктор технічних наук (1973), професор, академік Інженерної академії наук України і Академії наук прикладної радіоелектроніки, заслужений працівник вищої школи України, член Ревізійної Комісії КП України в 1981—1986 роках[1]. БіографіяУ 1954 році закінчив 10 класів середньої школи № 35 міста Воронежа і вступив до Харківського інституту гірничого машинобудування. У 1959 закінчив із відзнакою електромеханічний факультет Харківського гірничого інституту за спеціальністю гірнича електромеханіка, а в 1964 році — аспірантуру. Він був членом КПРС. У 1964 під керівництвом Є. Я. Іванченка захистив кандидатську дисертацію на тему «Автоматизація скребкових конвеєрних ліній», у 1973 — докторську дисертацію на тему «Елементи статистичного аналізу і синтезу систем оперативного контролю і управління в АСУП». Валентин Свиридов працював на кафедрі автоматики, з 1973 року — завідувач кафедри автоматизованих систем управління, декан факультету систем управління Харківського інституту радіоелектроніки. У 1978—1984 роках — секретар партійного комітету Харківського інституту радіоелектроніки. У січні 1984—серпні 1994 року — ректор Харківського інституту радіоелектроніки. ![]()
Наукова роботаПід його керівництвом сформувався новий науковий напрям «Автоматизований контроль і управління складними системами». Підготував 40 кандидатів і 6 докторів наук. Творчий доробокАвтор більше 200 наукових робіт, у тому числі монографій і навчальних посібників. Був головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Харкова, віце-президентом Ради ректорів України. Нагороди
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia