Северин Святополк-ЧетвертинськийСевери́н-Франци́ск-Калі́кст князь Святопо́лк-Четверти́нський (18 квітня 1873 Варшава — 19 травня 1945 Единбург)[1] — князь руського походження, гербу Погоня Руська. Державний та громадський діяч у Російській імперії та Польській республіці. Мемуарист.
Біографія та діяльністьСеверин Святополк-Четвертинський народився у Варшаві в заможній аристократичній родині. Батько — Володимир князь Святополк-Четвертинський (*15.09.1837 — 20.08.1918) учасник Січневого повстання. Був засланий царською владою до Сибіру. Матір — Марія-Ванда-Феліція графиня Уруська (*09.07.1853, Варшава — 18.04.1931, Варшава). Досягнувши зрілого віку Северин Святополк-Четвертинський здобував освіту в передових європейських вишах. Закінчив Ризький технічний університет і був одним з членів академічної корпорації "Арконія", що постала на базі цього вишу. Згодом навчався у Боннському університеті. Видавець та співвласник «Газети Варшавської» та «Реформи». У 1903 році разом з Мацеєм-Миколаєм князем Радзивілом та іншими утворив Акціонерну спілку міських трамваїв у Варшаві. У 1904 році став віцепрезидентом Товариства Доброчинності. У 1906 році серед 54-х осіб був послом до Петербурзької Думи, молодший колега Юзефа-Миколая графа Потоцького.[2] Співавтор творення польського парламентаризму після здобуття Польщею незалежності у 1918 році.[3] Неодноразовий посол до сейму Польської республіки від свого радинського виборчого округу.[4] У міжвоєнний період також відомий підприємець та громадський діяч, зокрема власник Акціонерної спілки «Готель Європейський» у Варшаві. Чималий дохід отримував також зі своїх маєтків. Один з найбільших — Суховоля у Люблінському воєводстві, що складав 81 000 га. Северин Святополк-Четвертинський користувався авторитетом та повагою серед широкого кола громадськості. Згідно мемуарів його зятя графа Романа-Антонія Потоцького, князь Северин відзначався гарним почуттям гумору. Видав спогади про життя та діяльність свого батька Володимира Святополка-Четвертинського з власним авторством та під жартівливим титулом який часто уживав у повсякденні — «Na wozie i pod woziem» (На возі та під возом).[5] Після окупації Польщі та її поділу Третім Рейхом і СРСР, проживав у маєтку Суховоля. Через свій авторитет був арештований Гестапо 20 березня 1941 року. Спочатку відбував ув'язнення у Люблінському замку, згодом у концтаборах - Аушвіц-Біркенау і Бухенвальд, де практично згубив своє здоров'я. Звільнений американськими військами та мав бути переданий для НКВД СРСР з подальшим етапуванням до Сибіру. Завдяки своєму брату Роджеру Четвертинському зумів виїхати до Парижу. Звідти, будучи важко хворим, був перевезений до Единбурга де незабаром помер, 19 червня 1945 року.[6] Похований на цвинтарі Маунт Вернон (Mount Vernon) в Единбурзі. Його символічна могила також знаходиться на Повонзківському цвинтарі у Варшаві поряд з батьком.  Сім'яЗ 1898 року в шлюбі з Софією графинею Пшездецькою (1879—1949). Відомо, що мали п'ятеро доньок та двох синів.
Всього мав 19 онуків. Джерела
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
