Сербинівці (станція)

Станція Сербинівці Жмеринка — Гречани Південно-Західна залізниця Жмеринська дирекція с. Сербинівці
Вигляд на станцію з вікна поїзда
49°05′58″ пн. ш. 27°53′44″ сх. д. / 49.09944° пн. ш. 27.89556° сх. д. / 49.09944; 27.89556
Рік відкриття	1871 (154 роки)
Відстань до Жмеринки, км	20
Відстань до Хмельницького, км	99
Відстань до Гречан, км	86
Код станції	331158 ?
Код «Експрес-3»	2200234 ?
Послуги
Сербинівці
Сербинівці на Вікісховищі

п о р Дільниця Жмеринка — Гречани

Легенда  Жмеринка 4 1126,5 Жмеринка-Подільська E583 М21  Могилів-Подільський 12 1134,1 Межирів р. Рів 15 1137,1 Лопатиниці 17 1139,3 Дубки 20 1142,8 Сербинівці 26 1147,8 Стодульці 30 1152,6 Васютинці Т 0610 Вінницька область Хмельницька область 33 1156,2 Гришки 36 1160,4 Радівці 41 1163,9 Комарівці 46 1168,8 Кориченці 50 1173 Нова Гута 54 1177,1 Волоське 63 1185,8 Деражня Т 2316 р. Вовчок 68 1190,9 Літки 73 1196,3 Коржівці р. Вовк 79 1201 Масівці 83 1205,7 Верхня Ділянка 88 1211,2 Богданівці 89 1212,8 Копистин E50М30 Хмельницький район Хмельницький 94 1217,9 Ракове Копистинське шосе р. Кудрянка вул. Гайдара вул. Трудова 99 1221,8 Хмельницький вул. Івана Франка Н03 вул. Кам'янецька 102 1225,3 Кам'янецький Переїзд вул. Будівельників 103 Речовий Ринок р. Плоска 104 Гречанський Переїзд  Ларга вул. Західно-Окружна 106 1228,7 Гречани  Старокостянтинів I  Тернопіль

Серби́нівці — проміжна залізнична станція 5-го класу Південно-Західної залізниці на дільниці Жмеринка — Гречани між зупинними пунктами Дубки (3 км) та Стодульці (6 км). Розташована на межі сіл Сербинівців та Слободи-Межирівської Жмеринського району Вінницької області.

Будівництво залізничної лінії Жмеринка — Підволочиськ йшло інтенсивними темпами, який набув найважливій стратегічний напрямок. Станція розташована на 10 версті Волочиської гілки. Її будівництво було завершено 1871 року, тоді ж новою ділянкою через станцію розпочався рух перших поїздів. Назва станції походить від сусіднього селища, яке було засноване вихідцями з Сербії. Неподалік у великій кількості добували вапно, яке залізницею доставлялось на численні цукрові заводи. Станцію Сербинівці збудовано з військовою рампою, водозабірним озером, трьома під'їзними навантажувально-розвантажувальними майданчиками, системою сигналізації та зв'язку для виконання маневрових робіт.

У 1871 році побудована типова будівля вокзалу 3-го класу Києво-Балтської залізниці. Це прямокутна будівля з різновисокими обсягами: частина будівлі була одноповерховою, інша частина — двоповерховою.

27 листопада 1873 року на станції Сербинівці, під час повернення з Відню до Росії, був заарештований діяч народницького руху в Росії Василь Донецький. Під час радянсько-української війни влада постійно змінювалася, і при кожній зміні руйнувалося залізничне полотно, щоб ніхто більше не зміг скористатися залізницею у військових цілях. І кожна сторона, яка приходила на ці землі, активно відновлювала залізницю. За спогадами дорожнього майстра Швидкого Леонтія Григоровича, у 1918—1922 роках, коли часто змінювались кольори військових, відступаючі підривали та розбирали у спішному порядку рейки, шпали, стрілочні переводи, щоб інша влада не скористалася залізницею для себе. Наступаючі ж під дулами гвинтівок вимагали налагодити залізничне сполучення. Залізничники пропускали ешелони, коли рейки пришивали до 3-4-х шпал.

Самі залізничники поділяють себе на шляховиків і руховиків. Шляховики підтримують залізничну колію в технічно-робочому стані, вчасно замінюють шпали, підбивають під них баласт, стежать, щоб не було розширення чи звуження колії, щоб безвідмовно працювали стрілкові переводи, інше. Вправні робітники працювали на цьому околодку: Павло Кирисюк, Василь Скальський, Петро Любчак тощо.

Дорожній майстер Леонтій Григорович Швидкий, проїжджаючи у звичайному пасажирському вагоні, міг точно визначити дефекти залізничної колії. В той час дефектоскопа ще не було. З часом його перевели в Жмеринку старшим дорожнім майстром дистанції, а згодом забрали на будівництво залізниці Москва — Донбас. Згадуючи, він казав: «Коли прибув, застав 8 дорожніх майстрів, потім перевів їх у бригадири і залишився сам». Після завершення цього будівництва був посланий на нову будову колії Рава-Руська — Пархач. Тут його з сім'єю застала війна.

Під час Другої світової війни станція була тимчасово окупована німецькими військами, у 1942 році партизани пустили під укіс німецький ешелон, після цього на станції Сербинівці була організована охорона, але подібних диверсій вже більше не було. Після звільнення, станція була в рекордні терміни відновлена — вона обслуговувала численні потяги і виконувала вантажну роботу, адже Жмеринський залізничний вузол вимагав більше часу на відновлення і був перевантажений. Так само тут заправляли паровози водою, оскільки поруч були великі запаси води.

У 1950—1960-х роках на станції інтенсивно працював буряко-приймальний пункт. З навколишніх сіл сюди вивозили цукросировину, тут її кагатували і відправляли залізницею на цукрові заводи. В західній частині рампи заготовляв свою продукцію засольний пункт. Помідори, огірки, капусту у бочкові тари вагонами відвозили міським споживачам. Завантажене було й багажне відділення станції. Чисельність залізничників у селі була чимала — хтось працював на станції Сербинівці, а хто у Жмеринці.

Професія залізничника у селі завжди була авторитетною. Колишній начальник Сербинівської станції Зелінський Е. Ф. тривалий час працював провідним спеціалістом у Жмеринському відділенні залізниці, а випускник Жмеринського профтехучилища Броніслав Олексійович Тихолаз очолював Жмеринське ПТО. Робітник колії В. Щерба тривалий час очолював Жмеринський відділ робітничого забезпечення. Сумлінно виконували службові обов'язки також начальник станції О. М. Терех, чергові по станції Микола Слободянюк, ваговик багажного відділення Бадюк А. І.

Вокзал зберігся у первинному вигляді — одноповерхова частина була зруйнована, нині будівля має практично квадратну в плані і має лише двоповерхову частину. У 2014 році вокзал зазнав реконструкції: замінена покрівля, фасад отримав оливковий відтінок^[1].

На станції Сербинівці зупиняються приміські електропоїзди сполученням Жмеринка — Гречани^[2].

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сербинівці (станція)

• Інформація про станцію Сербинівці на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху пасажирських поїздів по станції Сербинівці // Укрзалізниця
• Розклад руху приміських поїздів по станції Сербинівці на сайті Південно-Західної залізниці
• Антонюк М. П. Через віхи історії: Краєзнавчі нариси. — Вінниця: О.Власюк, 2004. — 573 с. — стор. 172—174

Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.