Сестри милосердя
«Сестри милосердя» (англ. The Religious Order of the Sisters of Mercy, RSM[1]) — католицьке згромадження черниць, засноване в Дубліні (Ірландія) 12 грудня 1831 року Кетрін Елізабет Маколі. Діяльність конгрегації «Сестри милосердя» спрямована на допомогу знедоленим і надання освіти малозабезпеченим. Члени конгрегації приймають обітниці бідності, послуху і цнотливості. Відмінною рисою конгрегації є прийняття характерної тільки для цієї громади особливої обітниці служіння і активна громадська діяльність, що проявляється у лобіюванні певних політичних програм. У відповідності зі своєю місією багато черниць займаються викладацькою, медичною та благодійною діяльністю. ІсторіяКонгрегація «Сестри милосердя» була заснована Кетрін Елізабет Маколі, яка після отримання спадщини направила значні матеріальні кошти на організацію «Будинку милосердя» у Дубліні. В цьому будинку послідовниці Кетрін Маколі надавали різноманітні освітні, релігійні та соціальні послуги бідним жінкам і дітям. «Будинок милосердя» зберігся до нашого часу. Зараз в ньому знаходиться «Міжнародний центр милосердя». Світська діяльність жіночої громади, зібраної при «Будинку милосердя» в перший час зіткнулася з настороженістю церковної ієрархії. Щоб не було проблем з церковною владою, Кетрін Елізабет Маколі за порадою свого духівника стала займатися установою чернечого згромадження. За життя Кетрін Елізабет Маколі чернеча громада складалася приблизно з 150 осіб. Були засновані нові дванадцять будинків сестер в Ірландії і два в Англії. Після смерті Кетрін Елізабет Маколі 11 листопада 1841 року згромадження монахинь «Сестри Милосердя» стала поступово поширювати свою діяльність в США, Австралії, Нової Зеландії та Аргентині. ПрибутокУ 1992 році конгрегацією «Сестри милосердя» була створена Міжнародна Асоціація Милосердя (англ. Mercy International Association), валовий дохід якої в 2006 році був близько 5.5 мільйонів фунтів стерлінгів. Скандали20 травня 2009 року діяльність конгрегації зазнала розслідування з боку Ірландського уряду. Доповідь «Комісії з розслідування жорстокого поводження з дітьми» звинуватив черниць у фізичному, словесному та сексуальному насильстві над дітьми, які проживали в дитячих будинках конгрегації[2]. У 2014 році, завдяки історикині Катрін Корлесс розпочали розслідування масового поховання дітей у притулку для матерів-одиначок Bon Secours Mother and Baby Home, що працював у 1925-1961 роках. Тоді заклад надавав притулок сиротам, одиноким матерям та їхнім дітям.[3] За цей час там загинули 798 дітей, але лише двоє з них були поховані на сусідньому кладовищі, решта дітей, як вважають, були захоронені на території колишнього притулку, який знесли в 1971 році. Зараз на цьому місці зведено сучасний житловий комплекс. Очікується, що ідентифікація останків триватиме до двох років. Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia