У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Логвин .
Логвин Іван Дмитрович
Народження 11 жовтня 1923 (1923-10-11 ) Коршево Бобровський район Центрально-Чорноземна область РСФРР СРСР Смерть 6 жовтня 1996 (1996-10-06 ) (72 роки) Одеса Україна Країна СРСР Україна Жанр жанрове малярство портрет пейзаж натюрморт Навчання Пензенське художнє училище d 1949 Харківський художній інститут 1955 Вчитель Горюшкін-Сорокопудов Іван Силович Єгоров Євген Павлович Кокель Олексій Опанасович Сизиков Валентин Васильович Чернов Леонід Іванович Діяльність художник викладач Відомі учні Лесь Володимир Степанович Данишевська Людмила Михайлівна Кушніренко Олександр Васильович Косович Віталій Якович Кушнірюк Віталій Васильович Гушкевич Юрій Петрович Працівник Одеське художнє училище Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського Член Спілка радянських художників України Партія ВКП(б) Учасник німецько-радянська війна Нагороди
Іван Дмитрович Ло́гвин (11 жовтня 1923 , Коршево — 6 жовтня 1996 , Одеса ) — український радянський живописець і педагог ; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Батько живописця Олександра Логвина .
Народився 11 жовтня 1923 року у селі Коршеві (нині Бобровський район Воронезької області , Росія ). У Червоній армії з лютого 1942 року. Брав участь у німецько-радянській війні . Воював у стрілецьких підрозділах . Нагороджений орденами Червоної Зірки (23 травня 1945), Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[ 1] медалями «За відвагу» (15 листопада 1943; 23 січня 1944), медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» (9 травня 1945)[ 2] Демобілізувався у 1947 році[ 3]
У 1949 році закінчив Пензенське художнє училище , де навчався зокрема у Івана Горюшкіна-Сорокопудова . Член ВКП(б) з 1951 року. У 1955 році з відзнакою[ 3] Харківський художній інститут . Був учнем Євгена Єгорова , Олексія Кокеля , Валентина Сизикова , Леоніда Чернова .
Протягом 1955—1961 років викладав у Одеському художньому училищі ; у 1967—1990 роках — в Одеському педагогічному інституті . Серед учнів: Олексій Ілюшин , Володимир Лесь , Олександр Бережний [ 3]
Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Червоної Гвардії , № 2, квартира № 10. Помер в Одесі 6 жовтня 1996 року.
Працював в галузі станкового живопису . У реалістичному стилі створював тематичні картини , портрети , пейзажі , натюрморти . Серед робіт:
«На греблі» (1958);
«Вечоріє. Доярки» (1960);
«Біля річки» (1961);
«Хлібороби» (1963);
«І знову я в Україні…» (1964);
«Над кручами Дніпровими» (1964);
«Жовтень» (1966);
«Студентка А. Руденко» (1968);
«Наречена» (1970-ті);
«Іде війна народна» (1971);
«Тарас Шевченко» (1979);
«Генерал-майор І. Семененко» (1984).
Брав участь у республіканських виставках з 1958 року, всесоюзних — з 1961 року. 1984 року в Одеському художньому музеї відбулася його персональна виставка[ 3]
Твори художника представлені у музейних, галерейних та приватних збірках в Україні , США , Великій Британії , Італії , Іспанії , Швейцарії , Японії та інших країнах[ 3]
