Симиренко Левко Платонович

Левко Платонович Симиренко
Лев Симиренко в період роботи над «Кримським промисловим плодівництвом»
Народився	6 (18) лютого 1855(1855-02-18) Мліїв, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	6 січня 1920(1920-01-06) (64 роки) Черкаський повіт, Київська губернія, Українська СРР
Країна	УНР Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	ботанік
Галузь	садівництво і помологія[1]
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання мов	російська[1]
Батько	Симиренко Платон Федорович
Медіафайли у Вікісховищі

Левко́ Плато́нович Симире́нко (6 (18) лютого 1855(18550218), с. Мліїв, Черкаський район, Черкаська область, Україна — 6 січня 1920) — український помолог і плодовод.

Народився у селі Млієві, тоді Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія. Син Платона Симиренка. У 1879 році закінчив природничий факультет Новоросійського університету і у 1879—1887 роках за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником (серед іншого виплекав низькорослі повзучі овочеві дерева, які можуть витримати низькі температури).

Після повернення до Млієва Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій; окрім інших овочевих й ягідних рослин, розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — бросквини, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька^[2]), вказував для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, серед інших свого сина Володимира Симиренка.

Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі»^[3]. 1912 року видав капітальну працю «Кримське промислове плодівництво»;^[4] головна праця Симиренка — «Помологія», 1 — 3 тт., з'явилася у 1961 — 63 у Києві (друге вид. 1974).

Близьким другом Л. Симиренка був кримський ентомолог Сигізмунд Мокржецький.

За радянської влади маєток Симиренка націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, яку згодом названо іменем Л. Симиренка. Першим директором станції був його син Володимир.

Зовнішні відеофайли
	1. Як у Млієві на Черкащині з'явився сорт яблук Ренет Симиренка // Канал «Українська правда» на YouTube, 16 жовтня 2020.

За наявними даними, 6 січня 1920 року Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів. Молодший брат Лева Платоновича — Микола, інженер-технолог, директор цукрового заводу. Був одружений з Клавдією Миколаївною Григорович-Барською. Помер 7 травня 1919 р. у Києві^[5]. Інший брат — Олексій, який мешкав у Києві, помер 7 червня 1919 р.^[6][7]

Л. П. Симиренко — видатний помолог і науковець-садівник — здобув світову популярність. Він був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 р. — Почесним членом Французького національного помологічного товариства.

Ім'я Левка Семеренка присвоєно Інституту помології НААН України та Мліївській дослідній станції помології^[8],^[9].

Низка вулиць населених пунктів України має ім'я Левка Симиренка. Докладніше — Вулиця Симиренка.

Див. також

• Симиренки
• Ренет Симиренка
• Премія НАН України імені Л. П. Симиренка

• Бойко О. Д. Симиренко Левко Платонович [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 557. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Л. П. Симиренко і садівництво України: зб. наук. праць до 150-річчя від дня народження Л. П. Симиренка / відп. ред. І. І. Хоменко ; УААН, Мліївський ін-т садівництва ім. Л. П. Симиренка, Уманський держ. аграрний ун-т, Благодійний фонд сприяння розвитку садівничої науки ім. Л. П. Симиренка. — Мліїв ; Умань: [б.в.], 2004. — 315 с. — ISBN 966-8302-11-7
• Перший український «яблучник» [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] // День. — 2000. — № 58 (1 квіт.).
• Повернути пам'ять про Льва Симиренка. Через 85 років після вбивства відбулася перша в історії панахида по видатному вченому [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] // День. — 2005. — № 5, 15 січня.
• Л. П. Симиренко: Библиографический список^{[недоступне посилання з травня 2019]} (рос.)
• Салтан А. Н. История олигархов. Симиренки — «сахарные короли» Украины. Электронный ресурс. — 19.12.15. [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Прометей українського садівництва: до 160-річчя від дня народження Л. Симиренка (1855—1920) // Дати і події [Архівовано 1 травня 2016 у Wayback Machine.], 2015, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 54–58.

• Симиренко Лев // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1729. — 1000 екз.
• Яблуко, яке не забули: спадщина Левка Симиренка в науці, культурі та економіці України // Український кризовий медіа-центр, 18.04.2025
• Осипенко Ольга. Симиренкова любов // Невідомий Гулак-Артемовський і Симиренки, 13.02.2021